Я расскажу про такой средневековый собор как Собор Святого Петра в Йорке.
Йоркский Собор - давний конкурент знаменитому Кентерберийскому Собору. Йоркский собор является одним из крупнейших в своем роде в Европе.
Объяснение:
Огромный собор датируется 627 годом нашей эры, когда король Эдвин был крещен в простой деревянной церкви в Йорке на месте старого римского форта.
Он был перестроен камнем и завершен королем Освальдом, но место епископа было какое-то время перенесено в Линдисфарн. Итак, собор был восстановлен снова в 664 году. И снова после пожара в 741 году.
Нормандская осада Йорка в 1069 году разрушила его снова. Но опять же собор был отремонтирован через два года.
В течение следующих 400 лет к нему добавилась центральная башня, построенная в 1405–1415 годах.
Камень, использованный для строительства, - магнезиальный известняк кремово-белого цвета, добытый в соседнем Тадкастере.
Некоторые из витражей в Йоркском соборе датируются 12 веком, и большая часть стекла (белого или цветного) пришла из Германии.
На двух западных башнях монастыря находятся колокола, часы и концертный карильон. В северо-западной башне находится Великий Петр и шесть часовых колоколов. Юго-западная башня вмещает 14 колоколов, которые подвешены и звонят для сменного звонка, и 22 карильоновых колокола.
Титул "minster" приписывается церквям, основанным в англосаксонский период как миссионерские учебные церкви. И Собор Святого Петра имеет этот титул.
Так
Объяснение:
Хрестові походи – це серія релігійних військових походів, що проходили між 11 і 13 століттями. Після того, як ісламські турки розгромили сили Візантійської імперії та завоювали християнські Святі землі, включаючи Єрусалим та Палестину, християнська церква та папа Урбан II закликали до європейського повстання, аби повернути Святі Землі до християнського контролю. Це призвело до багатьох кривавих і жорстоких битв не лише проти мусульман, але і проти євреїв, інших християн та будь-кого іншого, хто стояв на шляху хрестоносців.
Хрестові походи, хоча і не досягли початкової мети, а саме повернення Святих земель до християнського контролю, все ще вважаються головним переломним явищем в історії через їх тривалий вплив на Європу, Близький Схід, а також на християнський та мусульманський світи. Наприклад, хрестоносці Четвертого хрестового походу розстріляли християнське місто Константинополь, що фактично стало постійним розмежуванням між римо-католицькою та східною православною церквами. Але що значно важливіше, хрестові походи навчали західний світ виходити за межі Європи у своїх спробах завоювати, особливо особливий акцент робиться на використанні військової сили для досягнення своїх цілей.
Але вплив на Близький Схід та мусульманський світ, мабуть, є найбільш значним і руйнівним, оскільки хрестові походи розглядаються як перша реальна спроба Римо-католицької церкви боротися з розширенням ісламу, що, у свою чергу, сформувало сучасні мусульманські точки зору на західну культуру. Насправді, термін хрестовий похід досі використовується негативно для опису постійної участі Заходу у близькосхідних справах.
Тому, можна із впевненістю сказати, що Хрестові походи можна вважати цілою епохою, плоди якої ми пожинаємо й досі.
