ответ:твы еще больше, чем пруссов. Это несколько независимых княжеств от Балтийского моря на севере до гор на юге. Там в глуши литва тревожно смотрит как гибнет древний мир вокруг и сжимается петля Орденов. Трижды в 20-х годах XIII века литва отбивает атаки Ордена Меченосцев.
И когда в 1237 году меченосцы становятся Ливонским Орденом и вливаются в Тевтонский Орден, литовцам ясно - это решающий час...
Жемайтия, северное княжество литвы. После объединения Орденов она режет тевтонцев на части - Пруссию и Ливонию. Попытку Ливонского Ордена пробиться к католикам-шведам через русских останавливает Александр Невский. Неизбежен теперь удар по разрозненной литве. Но литовские горы выбрасывают на свет Миндовга.
Объяснение:
ответ: Я геллоны, ответвление литовской династии Гедиминовичей, - королевская династия, правившая в государствах Центральной Европы в XIV - XVI веках: великие князья Литовские в 1377-1392 и 1440-1572; короли Польские в 1386-1572; короли Венгерские в 1440-1444 и 1490-1526; короли Чешские в 1471-1526. Основатель династии - Владислав Ягелло (Ягайло) (1351-1434), великий князь Литовский в 1377-1381 и 1382-1392; в 1386-1434 первый из литовских князей, ставший королем Польским. Политической системой того польско-литовского государства была личная уния великого князя Литовского, становившегося одновременно и королем Польским.
Республика Обоих Народов (Посполитая, по польски - Жечь Посполита) - федеративное польско-литовское государство. Она образована Люблинской унией в 1569 году, как политическое продолжение прежней личной унии в связи с пресечением династии Ягеллонов. Последним представителем этой династии была Анна Ягеллонка (1523-1596) - дочь Сигизмунда Старого (1467-1548), королева Польская; ее муж - Стефан Баторий (1533-1586), король Польский, великий князь Литовский в 1576-1586.
Объяснение:
Володимир Великий: внутрішня політика У 980 р. київським князем став Володимир. Йому необхідно було встановити та посилити владу над 20 різними племенами (слов’янськими і неслов’янськими), що жили на території Київської Русі. Володимир придушив повстання в’ятичів, радимичів, наклав на них данину. Потім Володимир приєднав до Київської Русі міста Червенської Русі — Червень, Белз, Перемишль, а також землі ятвягів (що жили між Німаном і Західним Бугом).Ярослав Мудрий займався зміцненням і розширенням кордонів держави. Так, у 1030—1031 pp. у поляків були відвойовані червенські міста. У1036 р. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, приєднав до території Київської Русі землі племен чудь, захопив місто Юр’єв. Західні кордони зміцнювалися внаслідок успішних походів проти литовських племен.У зовнішній політиці Ярослав Мудрий вважав за головне налагодження відносин з Візантією. Хоча імператор візантійський Костянтин IX спробував змінити миролюбну політику Візантії відносно Русі, однак потім був змушений шукати примирення з нею. У 1046 р. була підписана нова російсько-візантійська угода. Ярослав займався зміцненням русько-німецьких відносин — обмін посольствами відбувався двічі: у 1030—1031 і в 1040—1043 pp.Зміцнивши в такий б міжнародне становище держави, Володимир розпочав проведення внутрішніх реформ: військової, адміністративної, судової, містобудівної тощо. Військова реформа полягала в тому, що племінна організація війська була замінена феодальною: за службу воїни одержували у власність землю. Почалося будівництво фортець-укріплень біля Києва («змієві вали»). По Десні, Трубежу, Сулі, Остеру зводилися укріплені міста, що стали опорними пунктами в боротьбі з кочівниками. У ході адміністративної реформи держава була розділена на 8 округів, що поділялися на волості. На чолі округів стояли довірені особи князя або його сини.