Пояснення:
1917 р. березень - у м.Сімферополі були скликані Загальні Збори мусульман Криму , що спричинило утворення Тимчасового Кримсько-татарського виконавчого комітету (Мусвиконком).
1917 р. весна-літо - формування Народної партії, що стала першою кримськотатарською політичною партією і спричинила політизацію національного руху.
Формування 2 течій: за автономність, за незалежність.
1917 р. березень - ради робітничих і солдатських депутатів.
Мета: утворення єдиного війська.
літо 1917 р. - повернення з фронту кількох військових частин і створення кримської армії (військовий ескадром)
липень 1917 - делегацій з Криму до Києва щодо автономії Криму і приєднання до території України
листопад 1917 - вибори до Курултаю (установчих зборів)
12 грудня 1917 - ств. Кримської народної республіки (КНР), що стала першою мусульманською республікою
- ств. директорії
16 грудня 1917 - більшовицький переворот у Севастополі, що спричинила боротьбу між 3 силами 1-більшовики
2-татари
3-Рада народних представників
Висновок: Встановлення у Криму радянської більшовицької влади
Успіхів!!
Відповідь: Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.
Ян Гус - Андрей Рублев, Феофан Грек.
Петр Парлеж - Феофан Грек.
Казимир Третий Великий - Иван Калита.
Ян Длугош - Василий Второй Темный, Сергий Ранонежский.
Стефан Ду-шан - Иван Калита.
Лазарь (какой, не знаю). - Иван Третий (остался только он).