1775 насильницьке знищення московськими військами українського козацького утворення – Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. У наслідку цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування. 23 квітня 1775 року на раді при імператорському дворі прийнято рішення про знищення Січі. Для проведення ліквідації уряд послав на Запорожжя війська у складі 10 піхотних і близько 40 кавалерійських полків на чолі з генералом П. Текелі. На самій Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення російсько-турецької війни (1768–1774) роз’їхалась по паланках і зимівниках. 5 травня оточений гарнізон Січі на чолі з кошовим отаманом П. Калнишевським склав зброю. 15 червня скарбницю, клейноди, архів було вивезено до Петербурга (в Росії вони перебувають й нині). Частина фортифікаційних споруд та інші будівлі зруйновано, а в Січі та паланкових фортецях розмістилися російські гарнізони. Руйнуванням Запорізької Січі було завдано чималих втрат збройним силам Росії, особливо це стало відчутно під час приготувань до чергової війни з Туреччиною.
Объяснение:
Про заборону української ішлося у таємному розпорядженні (циркулярі) Валуєва до цензурних комітетів [відомств із контролю за друкованою і рукописною продукцією у складі міністерств освіти і внутрішніх справ -
ІП ] Російської імперії, нагадує рух " Простір свободи ".
Згідно з указом заборонялася публікація релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася.
Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської.
Революции 1848—1849 гг. в Европе, несмотря на их поражение, имели серьезные социально-экономические и политические последствия. Они еще более ослабили феодальные отношения в ряде стран, обусловили установление конституционного порядка в Сардинском королевстве и Пруссии, проведение либерально-конституционных реформ в Бельгии, Голландии и Швейцарии. В целом революции ускорению развития капитализма.
Дальнейший подъем производительных сил. Социальные изменения.50—60-е годы были временем бурного роста капиталистической экономики. «От революционных потрясений Европа перешла к промышленной горячке» '. С завершением промышленного переворота Англия продолжала наращивать свой промышленный потенциал «... с быстротой, неслыханной даже для этой колыбели современной индустрии»2. Промышленная и торговая монополия, захваченная Англией еще в первой половине
1 Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 13. С. 515.
2 Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 21. С. 201.