Нове об’єднання Галицької і Волинської земель в одне князівство здійснив Данило Романович.
Протягом більш як двадцяти років після смерті Романа молоді Романовичі не відігравали майже ніякої ролі в бурхливих подіях, що розгорталися в Галичині. Угорський король Андрій і краківський князь Лешко, які проголосили себе протекторами молодих князів, використовували їх у власних інтересах, не забезпечуючи Романовичам нічого з земель їх батька. Тільки завдяки великій енергії княгині Романової сини здобули мізерні частини батьківських земель на Волині. Лешко, який розпоряджався волинськими землями, 1209 р., на прохання берестян, погодився дати Василькові Берестя, пізніше перевів його до Белза, а 1213 р. пересунув у далекий Кам’янець над Горинню. Туди переїхав також Данило, який перебував на Угорщині. Дещо пізніше Романовичі одержали Тихомль і Перемиль 1. Хоч територія, якою розпоряджалися молоді князі, була невелика, вона стала базою для їх дальшої діяльності. Сидячи у другорядних волостях, Романовичі не залишали надії, що їм доведеться здобути всю батьківщину: «Чи так, чи інакше, — Володимир буде наш» 2.
При Романовичах зібралися колишні бояри Романа, які залишилися їм вірними, вони до князям організувати військові сили *. Розпоряджаючись своїм військом, Романовичі добули великий авторитет серед князів. 1215 р. Лешко примусив Олександра Всеволодовича повернути Романовичам Володимир 3. Володіючи столичним містом, князі почали вести самостійну політику. Головну роль відіграв Данило, а Василько був його вірним помічником.
ответ:Останнім українським гетьманом був Кирило Розумовський (1750-1764). Він походив із бідного козацького роду на Київщині. Стрибок у кар’єрі Кирила допоміг зробити його старший брат Олексій Розумовький.
Сталося так, що молодий козачок Олексій (через свій особливий голос) потрапив до хору імператриці Єлизавети (доньки Петра І), яка правила з 1741 року. З часом той український козак Олексій та імператриця таємно взяли шлюб. Сім’я Розумовських отримала графський титул та, зрозуміло, серйозні впливи на справи в імперії.
Олексій відправив брата Кирила на навчання у Європу. Граф Кирило Розумовський вчився в університетах Берліна, Страсбурга, Кенігсберга. Повернувшись до Санкт-Петербурга одружився із близькою родичкою імператриці графинею Катериною Наришкіною (яка народила йому восьмеро дітей). Високоосвічений українець мав добрий авторитет серед російських вчених. Указом імператриці він був призначений президентом Петербургської академії наук.
У 1750 році Розумовські разом із впливовими посадовцями імперії, що походили із козацької верхівки домагаються відновлення гетьманства в Україні. Гетьманом обирають Кирила Розумовського.
Він зразу ж досить серйозно почав проводити політику на відновлення козацьких вольностей. Згуртувавши навколо себе передових і освічених старшин, запропонував реорганізацію адміністративного устрою Гетьманщини. При збереженні та відновленні основних козацьких і старшинських вольностей, Кирило Розумовський запропонував встановити спадковість гетьманства за родом Розумовських та створити такий орган управління як Генеральні Збори.
Козацька старшина почала відновлювати свій контроль у містах шляхом виборів керівників з представників козацтва. Почало відновлюватись традиційне козацьке судочинство. Було реформовано козацьке військо. Розумовського підтримувала Запорізька Січ. Гетьман виношував плани відкриття українського університету в Батурині.
У 1762 році до влади в Російській імперії прийшла невістка Єлизавети – представниця збіднілого (але знатного) німецького роду Катерина ІІ. Вона ніяк не хотіла посилення влади гетьмана в українських землях. Своїми указами почала урізати впливи гетьмана: ліквідувала митні збори між Україною і Росією, вивела з підпорядкування гетьмана Київ. А в 1764 році видала укази про ліквідацію гетьманства та створення другої Малоросійської колегії для управління українцями.
За Кирилом Розумовським були збережені усі титули та власність Російської імперії. Він доживав віку у колишній гетьманській столиці Батурині. Помер у 1803 році.
Объяснение:
2. Половцы были язычниками, и скульптуры, которые делали искусные половецкие глиномесы и камнетесы, отражали религиозные мотивы. На многих скульптурах был изображен таинственный половецкий бог Йог-Сотот - беспорядочное нагромождение переливающихся шаров, исполненных космической угрозы.
3. Славяне жили бедно, и у них, по сравнению с другими народами, хозяйство было совсем небольшим. "Хоть мошна пуста, да душа чиста" - говорили славяне. Бытовая жизнь славян была очень насыщенной: они занимались земледелием, землепашеством, полеводством, тяжанием, деметрой, агрокультурой и фермерством.
4. Донецкий край сыграл важную роль в противостоянии
русичей и степных кочевников. Крестьяне, жившие там, устроили пир, на который пригласили воевод кочевников, и угостили их отравленным салом. После этого, войско русичей с легкостью разбило войско кочевников.
5. Общественная жизнь славян зависела от поры года. Летом они занимались земледелием, осенью собирали урожай, зимой устраивали обряды поклонений, а осенью приносили жертвы языческим богам для хорошего урожая.
6. 1) Половцы начинали тренировки с самого рождения и продолжали их до самой смерти, не прекращая их даже во время сражений.
2) Половцы питались только специальными травами, которые давали им силы.
3) Половецкие глиняные мечи вселяли страх во всех врагов половчан.
4) Половцы использовали горящих коней во время сражений.
5) Половцы с катапульт забрасывали часть войска в тыл врага.
7. Восточные славяне были язычниками и верили в Перуна, Дагона, Азатота, Йог-Сотота и других языческих богов.
8. К Пеньковской культуре принадлежали поцыкские народы, которые собирали дань в 1000 монет у тех, кто проезжал через их земли.
9. Я полностью согласен с норманнской теорией, согласно которой русичи - потомки норманнов, живших на севере, которых принес на территорию руси большой тающий айсберг.
10. Итальянские колонии в Приазовье и Причерноморье возникли во время Великого переселения народов вследствие того, что в этих регионах было очень дешевое жилье.