В современной ситуации цивилизационного развития коррелятивность, взаимозависимость от ношений человека с миром приобрели столь всеобъемлющий характер, что чрезвычайно остро встал вопрос о месте и роли субъективно-человеческого фактора в этом процессе, о тех главных идеалах и ценностях, которым должна быть подчинена деятельность людей, об ответственности каждого чело века в определении и решении как собственной судьбы, так и судьбы народа, страны, всего человече ства. Возникла настоятельная необходимость глубокого осознания человеком своих, связанных с жизненными интересами всего человечества целей, принятия и практического осуществления им такой индивидуально-нравственной и социально-ответственной позиции, которая позволила бы ему и человечеству в целом стать хозяином своей судьбы, сохранить благоприятные условия для существо вания человеческой цивилизации и обеспечить новые возможности для ее дальнейшего развития.
Поняття подорожі в часі споконвіку викликало в людей різноманітні фантастичні уявлення про те, як можна здійснити стрибок крізь четвертий вимір. Але звичайно ж Вам не потрібні ні машина часу, ні фантастична просторова червоточина для того, щоб мандрувати крізь роки.
Як Ви можливо помічали, ми всі з Вами постійно беремо участь в процесі подорожі в часі. В загальному, час – це міра змін у Всесвіті, і подобається це нам чи ні, ми також постійно зазнаємо змін. Ми старіємо, планети рухаються навколо сонця, речі нищаться.
Ми вимірюємо проходження часу секундами, хвилинами, годинами і роками. Але це не означає, що час тече рівномірно. Так само як вода в річці, яка то прискорюється, то сповільнюється, в залежності від розмірів русла, час по-різному протікає в різних місцях. Іншими словами, час відносний.
