Військові дії в Сицилії в початковий період війни розвивалися для римлян досить успішно. Римське військо у 264 р. без труднощів здобуло Мессану й рушило в глибину Сицилії. Грецькі міста, налякані недавньою перемогою Рима над Тарентом, піддавалися одне за другим, а навіть могутні Сиракузи розірвали зв'язки з Карфагеном і визнали над собою протекторат Римської держави. А сиракузький тиран Гієрон перейшов на їх бік. У 262 р. за його підтримки римляни після піврічної облоги оволоділи одним з найбільших міст Сицилії, що знаходилося в руках карфагенян, — Акрагантом. Це був серйозний успіх, але вже тоді римлянам стало зрозуміло, що подальша боротьба з Карфагеном не обмежиться діями військ на суші і що необхідно створити свій власний флот. В західній частині острова карфагенці укріпилися сильно, а їхній полководець Гамількар Барка, тобто «Гамількар Блискавка», успішно відбивав римські напади. Узбережні міста Карфаген боронив за до свого флоту, який також блокував береги Сицилії і Південної Італії.
Объяснение:
Невдача африканської експедиції затягнула війну і переконала римлян, що не так легко здобути Карфаген. Військові дії знову зосередилися на території Сицилії і йшли із змінним успіхом. Ця боротьба коштувала римлянам багато трудів і грошей. Наново треба було будувати флот, бо через недосвідченість римських адміралів то в бою, то у часі морських хуртовин затонуло багато кораблів. Врешті Римській державі не стало на це фондів, і патріотичні громадяни власним коштом будували нові судна. Хоч справа виглядала безнадійно, все ж Рим завзято йшов до своєї мети. У 251 р. римляни отримали велику перемогу під Панормом, після якої карфагенянам довелося очистити майже всю Сицилію. Але незабаром командування військами карфагенян в Сицилії перейшло в руки талановитого полководця Гамількара Барки, який, спираючись на прибережні міста, що залишилися під владою карфагенян, і на перевагу флоту Карфагена, зумів створити римлянам довголітню активну протидію. Останні бої велися при західному узбережжі Сицилії, де карфагенці вперто боронили свої порти Дрепанум і Лілібей. Цілих вісім років втратили римляни, щоб опанувати ці міста.
Задачи:
Образовательная учащимся овладеть знаниями о причинах греко-персидских войн, ходе Марафонской битвы, ее значении в борьбе греков против персов.
Развивающие: Развивать умения пятиклассников:
-анализировать исторические события, факты, документы, отрывки из книг; сравнивать, обобщать; развивать навыки устной и письменной речи; мышления, памяти, внимания.
- делать самостоятельные выводы, уметь аргументировано отстаивать свою точку зрения;
-работать с исторической картой, схемой битвы;
-развивать коммуникативные навыки.
Воспитательная: Воспитывать чувство патриотизма на героических примерах формированию толерантной личности, самореализации каждого ученика.
Тип урока: комбинированный урок.
Новые термины: фаланга, стратег, марафонская дистанция.
Даты:
500 - 449 гг. до н. э. - греко – персидские войны.
500 г. до н. э. - восстание греков Милета против персов оказали Афины и Эретрия.
494 г. до н. э. – Милет после годовой осады взят персами и разрушен, жители перебиты или проданы в рабство.
492 г. до н. э. – захват персами северного побережья Эгейского моря.
12 сентября 490 г. до н. э. - Марафонская битва.
Оборудование:
учебники А.А. Вигасин, Г.И. Годер, И.С.Свенцицкая « История Древнего мира», карточки с заданиями для групп,
План урока
1. Организационный момент (проверка готовности к уроку, постановка целей)
2. Актуализация знаний.
3. Изучение новой темы.
4. Закрепление пройденного материала.
5. Подведение итогов.
6. Домашнее задание.