Відповідь:У період Раннього Середньовіччя Київ без сумніву був багатим та процвітаючим містом, однак починаючи з XII-XIII ст.. він остаточно втрачає своє економічне та політичне значення.Саме у той час, коли Київ фактично занепав, іноземцями і була зроблена більша частина записів про наше місто. Саме їх свідчення ми і використали для нашого матеріалу. Отож, яким же була "Мати міст руських" у "Темні віки" за описами іноземців ? Якщо вірити записам іноземців у XV-XVI ст., Київ…."це старе, велике й місто, оточене довкола парканом. На горах і досі видно руїни руських церков та монастирів, залишки різних будівель" [ 3, C. 419 ]."Київ [Kiow], званий колись Кізовією [Kisovie], був раніше одним із найдавніших міст Європи, про що свідчать залишки старовини, а саме: висота і ширина укріплень, глибина ровів, руїни його храмів, стародавні поховання кількох королів, що в них знаходяться. З цих храмів лише два збереглося в цілості: Святої Софії і Св. Михайла, а від решти лишилися тільки руїни. Серед руїн цих храмів донині знаходять поховання кількох князів Русі" "Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів . Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев'яною стіною з вежами з такого ж матеріалу. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом"."У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта" [ 2, C. 22-24]. Як жили кияни у XIV- XVII ст. ?Здається, місто ми вам уже гарно описали, тому тепер непогано було б прогуляти його вуличками та подивитися, чим займалися пересічні кияни б життя у тамтешніх жителів такий: з ранку і до трьох годин вони займаються своїми справами, а потім відправляються в корчми і залишаються там до ночі; нерідко, будучи п'яними, вони влаштовують там бійки" [ 1, C. 211].
"Житла тут побудовані на зразок московських, одноповерхові, досить низькі, рідко вище одного поверху . "Використовуються свічки, зроблені з дерев'яних скалок, такі дешеві, що за два динари їх іде більше, ніж треба для освітлення найдовшими зимовими ночами. Димарі продаються на базарі, що викликало б [у нас] сміх" [ 2, C. 24]."Місто багате хлібом та м’ясом. В ньому збирається певна кількість купців з хутром, вивезеної з Верхньої Русі ; об’єднавшись у каравани вони їдуть до Каффи (Феодосії), однак подібно до овець, їх часто захоплюють у полон" [ 1, C. 211].Однак не будемо зациклюватися лише на міщанах. Як ніяк, попри різноманітні перипетії політичного життя, Київ завжди залишався важливим релігійним центром, тому не дивно, що на його вулицях можна було досить часто зустріти ченців."У цьому монастирі є багато ченців, а також патріарх всієї Русі (ми про нього вже згадували), який проживає в цьому місці і підлягає лише константинопольському патріархові .Перед цим монастирем стоїть інший, де живе багато черниць, числом до сотні ; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд" [ 2, C. 31].
Детальніше - на -
Пояснення:
Вот
Объяснение:
Елизавета – дочь Петра. Она издает указ, согласно которому правление в России должно было осуществляться согласно указам Петра I. Вновь усиливалось единоначалие.
Елизавета Петровна попыталась продолжить реформы своего отца.
Государством Елизавета управляла через своих фаворитов и доверенных лиц : Разумовского, Шувалого, Бестужева-Рюмина, Воронцова.
Екатерина II
– дворяне получают щедрые земли и крепостных крестьян,
– учреждение Вольного экономического общества,
– право открывать предприятия без разрешения правительства,
– секуляризация церковных земель,
– разрешение всем желающим заниматься промыслами,
– начало проведения школьной реформы,
– разрешение создания вольных типографий,
– запрещение публичной продажи крепостных крестьян за долги помещиков.
Екатерина II основные мероприятия проводила в интересах дворянства.
1765 г – Указом было разрешена ссылка крепостных крестьян на каторгу
1765 г – монастырские земли передавали в собственность дворян
1782 г – дворяне были объявлены собственниками земли и ее недр и т д.
1785 г – выданы жалованные грамоты дворянам, где были воедино собраны и подтверждены все привилегии данные дворянству после смерти Петра I.
Внутренняя политика Екатерины II, проводимая в интересах помещиков – социальной опоры самодержавия, не могла не вызвать недовольства бедных слоев населения. Пример тому, впоследствии крестьянская война под предводительством Емельяна Пугачева.
