Чтобы ответить на этот вопрос, надо определить, кто таковы эти правители России между Петром и Екатериной. Это в первую очередь две императрицы - Анна Иоанновна и Елизавета Петровна, плюс несколько кратковременных императоров - Екатерина I, Пётр II, Иван VI Антонович. Последнего можно не брать в расчет, так как он был маленьким ребенком и сам не правил. Поэтому сравниваем ее только с Екатериной I, Петром II, Анной и Елизаветой. Что общего у всех их, такого, чего не было бы у Екатерины? Все они были полностью зависимы от временщиков - приближенных фаворитов, диктовавших их политику, и были несамостоятельны в государственных делах. У Екатерины I был Меньшиков, у Анны Иоанновны - Бирон, у Елизаветы сразу несколько фаворитов. У Екатерины II тоже были фавориты, но она не целиком полагалась на них в государственных делах, так как имела своё зрелое мнение о политике и проводила свою собственную, продуманную государственную политику. Фавориты были для нее скорее а не незаменимыми людьми, которые думали за неё.
німці в україні. перебування німців на укр. теренах сягає раннього середньовіччя, але масові поселення почали з'являтися наприкінці 1780-х рр. правовою основою нім. колонізації стали спец. маніфести рос. імп. катерини ii від 4 грудня 1762 і 22 липня 1763, в яких іноземці запрошувалися переселятися на новонабуті неосвоєні землі російської імперії. після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774, зруйнування запорозької січі та приєднання криму до рос. імперії заселення південноукр. степових просторів нім. колоністами відбувалося досить інтенсивно. німці зосереджувалися на землях причорномор'я і приазов'я. прибуваючи з данцига (нині м. гданськ, польща), бадена, вюртемберга, гессена, рейнланда, пфальца, ельзаса та ін. земель німеччини, вони заселяли пд. райони – переважно херсонську губернію, катеринославську губернію, бессарабську обл. і таврійську губернію. у серед. 19 ст. тут було 250 поселень, а 1914 їх кількість сягала 966. переселення німців зумовлювалося екон. і суспільно-політ. чинниками, що складалися в нім. д-вах, колонізаційною політикою рос. імперії, об'єктивною потребою госп. освоєння нових земель. за віросповіданням – це лютерани, католики і меноніти. 1789 з данцига до катериносл. губ. прибуло 228 сімей менонітів. осередком масового поселення німців була волинь – житомирський, новоград-волинський, луцький, володимир-волинський і дубенський повіти. за рос. переписом 1897, на півдні україни налічувалося 377,8 тис. німців, на волині – 171,3 тис.
нім. колоністи оселялися на укр. землях австро-угорщини. 1914 в галичині проживало 47 тис. німців, на буковині – 21 тис., на закарпатті – понад 10 тис.
нім. колоністи користувалися наданими царським урядом пільгами, які гарантували їм виділення земельних наділів у розмірі 65 десятин землі на кожну сім'ю на вигідних умовах, грошову , свободу релігії та звичаїв, самоврядування, звільнення від сплати податків на термін від 10 до 30 років і від виконання повинностей тощо.
колоністські госп-ва економічно швидко міцніли. на поч. 20 ст. на півдні україни німці були власниками 3,8 млн десятин землі, а на волині – 700 тис. десятин. осн. галузями господарювання були землеробство, тваринництво, садівництво, лісове госп-во, частково – виноградарство, шовківництво, вирощування тютюну. внаслідок реформ 1860–70-х рр. виникли великі нім. фермерські госп-ва з новими формами господарювання, застосуванням с.-г. машин, передових агротех. методів. створювалися сприятливі умови для розвитку хліборобства, с.-г. машинобудування. 1818 для іння нім. колоніями на півдні україни був створений опікунський к-т.
у нім. колоніях розвивалося громад. життя, кооп. рух, створювалися аграрні спілки, кредитні установи тощо. у серед. 19 ст. в одесі діяло 9 нім. цехових : слюсарна, каретна, столярна, годинникових справ, кондитерська та ін. нім. купці здійснювали торг. операції з європ. країнами, організовували міжнар. товарні перевезення. діяли прусське, гамбурзьке, баварське, баденське, саксонське, вюртемберзьке та ін. консульства. у кожній нім. колонії були початкові школи, відкривалися уч-ща підвищеного типу, жін. г-зії та центр. уч-ща, де здобували середню освіту. у серед. 19 ст. в таврійській, катеринославській і херсонській губерніях було 156 початкових шкіл. функціонували сирітські та інвалідські будинки, лікарні, будинки для глухонімих та ін. соціальні установи. заклади утримувалися на кошти колоністів та їхніх громад. орг-цій.
німці зберігали свої нац. особливості, традиції, к-ру, віросповідання. вони створювали національно-культ. т-ва. від 1863 виходила "одеська німецька газета", з 1906 – католицька "німецька хроніка". нім. мовою видавалися підручники, наук. і художня література.за переписом 1926, в усрр проживало 385,5 тис. німців (93,2 % – у сільс. місцевості, 6,8 % – у містах) – 40 % від заг. кількості нім. населення, що проживало в срср. коли західна україна ввійшла до складу урср, німців, які проживали на цих теренах, було репатрійовано до німеччини. 1941 нім. населення урср було звинувачене в пособництві гітлерівцям і депортоване до сх. районів срср. 1945 частина укр. німців повернулася з німеччини, але їм було дозволено поселитися в комі арср та республіках середньої азії. оголошена 13 грудня 1955 амністія не дозволила німцям повернутися на колишні місця проживання.
проголошення незалежної україни відкрило можливість повернення депортованих німців в місця попереднього проживання.
Международное положение и внешняя политика СССР в 1945—1953 гг. характеризовали: б) оказание СССР экономической коммунистическим странам Восточной Европы
2. К основным принципам и направлениям внешней политики СССР после войны можно отнести: А, Борьбу за обретение статуса мировой державы Б, Всемерную поддержку национально-освободительных движений а) верно только А
3. Установите правильное соответствие:
а) 1945 г. 2. Требование СССР о совместном с Турцией контроле над Черноморскими проливами
б) 1947 г. 4. Создание Коминформа
в) 1948 г. 1. Разрыв СССР с Югославией
г) 1949 г. 3. Создание СЭВ
4. Для советской экономики в 1945—1953 гг. были характерны следующие черты: б) отмена карточной системы распределения
5. В 1945 г. в СССР осуществлялся постепенный переход на мирные рельсы: А. Была отменена смертная казнь Б. Совет народных комиссаров был преобразован в Совет министров СССР г) оба суждения неверны
6. Причинами тяжелого положения в послевоенной советской деревне являлись: а)сильная засуха б) неблагоприятная демографическая ситуация в) искусственное поддержание низких закупочных цен на сельскохозяйственную продукцию
7. За годы четвертой пятилетки СССР удалось: А. Превзойти довоенные показатели экономического развития страны Б. По производству товаров пищевой, легкой промышленности на душу населения впервые в своей истории войти в двадцатку самых развитых стран мира а) верно только А
8. «Дело врачей» было сфабриковано в:
в) 1951 г.
9. XIX съезд ВКП (б): А. Проходил в 1952 г. Б. Утвердил новое название партии — КПСС
в) верны и А, и Б
10. Главой Совета министров СССР после смерти Сталина стал: б) Г.М. Маленков
11. В докладе Н.С. Хрущева на XX съезде КПСС «О культе личности и его последствиях»: А. Затрагивался вопрос о насильственной коллективизации 1930-х гг., ставилась под сомнение обоснованность репрессий против так называемой «троцкистско-зиновьевской» и «правой» оппозиций Б. Анализировался феномен сталинизма, характер политической системы страны б) верно только Б
12. Расположите события конца 1952—1955 гг. в хронологической последовательности: а) начало освоения целины - 1954 б) смерть Сталина - 1953 в) начало «дела врачей» - 1951 г) арест Л.П. Берии - 26 июня 1953 год д) XIX съезд КПСС - 1952
ответ: в, д, б, г, а
13. Внешняя политика СССР в 1953—1964 гг. характеризовалась: а) ухудшением отношений с Китаем б) экономической странам «третьего мира» г) признанием неизбежности третьей мировой войны
14. Карибский кризис имел место в в) 1962 г.
15. Политическое развитие СССР во второй половине 50-х гг. характеризовали: а) официальное осуждение культа личности Сталина
16. На XXI съезде КПСС: А. Была поставлена задача за десятилетие догнать и обогнать самую развитую страну мира — США по основным показателям производства промышленной и аграрной продукции на душу населения Б. Была принята новая Программа партии
г) оба суждения неверны
17. Экономическая политика Хрущева в области сельского хозяйства была направлена на:
а) укрупнение колхозов
18. Социальную политику СССР в 1953—1964 гг. характеризовало: а) установление государственных пенсий колхозникам
19. К чертам кризиса политики Н.С. Хрущева можно отнести: а) массовое забастовочное движение в крупнейших городах СССР б) недовольство партийного аппарата нестабильностью своего положения г) ухудшение продовольственного снабжения