Стоит выделить 4 соц. слоя на тот момент существующих - Крестьяне(90% населения страны) над ними как единица местного управления Дворяне, Рабочие(городской аналог Крестьян, их меньше) над ними начальствовала Буржуазия. Самодержавие, то есть Монархия, стояла на этих сословиях аки на столпах. Основой экономики в стране выступала Буржуазия, Товаропроизводящее сословие - Крестьяне, Дворяне как мост от Императора к Крестьянам(выполнялась эта функция помещиками искажённо) и как основа мануфактурного производства - Рабочий класс. Таким образом опиралась Монархия на Рабочих и Крестьян, так как это большинство людей буквально молящихся на Императора(Царя). Буржуи и дворяне делили власть, и по-настоящему опираться на них было невозможно, хотя оба сословия вносили свой вклад в развитие страны.
1. важливим напрямком зовнішньої політики данила галицького були відносини з монгольськими володарями. князь мав намір об'єднати зусилля західних держав у боротьбі з ордою. проте перша спроба спільного антимонгольського виступу не була вдалою. отож данило був змушений поїхати на переговори до хана батия. хан прийняв князя з почестями, але сучасники розуміли, що ця поїздка означала визнання залежності від орди. втім, данило не відмовився від пошуків союзників для боротьби з ординцями. нову спробу організації антимонгольського союзу він здійснив у 1254—1255 pp. тоді війська данила, його брата василька й сина лева здобули міста, що піддалися монголам — болохівські міста в районі річок случ і тетерів. однак після приходу 1258 р. величезного війська бурундая данило й василько були змушені розібрати укріплення найбільших міст (львів, луцьк, крем'янець тощо). лише столичний холм не скорився і зберіг свої фортифікації.
