ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
Объяснение:
Объект исследования – средневековые города, происхождение их названий и места их возникновения.
Цель исследования – выяснить, где чаще всего возникали средневековые города, связаны ли названия городов с местами их возникновения.
Научная и практическая значимость исследования – выяснить историю происхождения названий городов, поработать с литературой по данной теме, со словарями и расширить свои знания по истории средних веков.
Кембридж – мост через реку Кем.
Франкфурт – хорошая гавань.
Страсбург – город дорог.
Гринвич – скотный двор Гроне.
Кёльн – соборный город.
Регенсбург – город дождей.
Амстердам – город на селедочных костях, дамба на реке Амстел.
Будапешт – дом с печкой.
Антверпен – брошенная рука.
Кёнигсберг – королевская гора.
Стокгольм – гавань или город островов.
Аугсбург – город Августа.
Копенгаген – купеческая гавань.
Гамбург – крепость в низине.
Магдебург – девичья крепость.
Эдинбург – город на семи холмах, поселение близ замка Эйдин.
Большинство названий
Школьные Знания.com
Какой у тебя вопрос?
Избавься от ограничений
ПОПРОБУЙ ЗНАНИЯ ПЛЮС СЕГОДНЯ
metalamashine311
24.12.2018
История
5 - 9 классы
ответ дан
Определите составные части средневекового города и дайте им названия
1
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
ответ
2,0/5
9
vikaremezova2019
хорошист
8 ответов
684 пользователей, получивших
Объект исследования – средневековые города, происхождение их названий и места их возникновения.
Цель исследования – выяснить, где чаще всего возникали средневековые города, связаны ли названия городов с местами их возникновения.
Научная и практическая значимость исследования – выяснить историю происхождения названий городов, поработать с литературой по данной теме, со словарями и расширить свои знания по истории средних веков.
Кембридж – мост через реку Кем.
Франкфурт – хорошая гавань.
Страсбург – город дорог.
Гринвич – скотный двор Гроне.
Кёльн – соборный город.
Регенсбург – город дождей.
Амстердам – город на селедочных костях, дамба на реке Амстел.
Будапешт – дом с печкой.
Антверпен – брошенная рука.
Кёнигсберг – королевская гора.
Стокгольм – гавань или город островов.
Аугсбург – город Августа.
Копенгаген – купеческая гавань.
Гамбург – крепость в низине.
Магдебург – девичья крепость.
Эдинбург – город на семи холмах, поселение близ замка Эйдин.
Большинство названий средневековых городов имеют английское или немецкое происхождение.
Названия городов напрямую связаны с местами их возникновения.
Наиболее предпочтительными для возникновения городов были
крепости – Ньюкасл, Гамбург, Магдебург, Эдинбург.
бухты и гавани – Франкфурт, Амстердам, Стокгольм, Копенгаген.
мосты – Кембридж.
перекрестки дорог – Страсбург.
Среди городов встречаются те, кто получил название от фамилии владельца земли – Ланкастер; поселения, получившие название от рода занятий населения – Гринвич, Амстердам.
Встречаются также названия городов, выполнявших роль резиденции епископов – Кёльн.
