Дочь князя Ангальт-Цербстского, Екатерина пришла к власти в результате дворцового переворота, свергнувшего с престола её непопулярного мужа Петра III.
Екатерининская эпоха ознаменовалась максимальным закрепощением крестьян и всесторонним расширением привилегий дворянства.
При Екатерине Великой границы Российской империи были значительно раздвинуты на запад (разделы Речи Посполитой) и на юг (присоединение Новороссии, Крыма, отчасти Кавказа).
Система государственного управления при Екатерине Второй впервые со времени Петра I была реформирована.
В культурном отношении Россия окончательно вошла в число великих европейских держав, чему немало сама императрица, увлекавшаяся литературной деятельностью, собиравшая шедевры живописи и состоявшая в переписке с французскими В целом политика Екатерины и её реформы вписываются в русло абсолютизма XVIII века.
Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод[1][2].
Последствия таковы, что армия армия Карла XII перестала попросту существовать, военное могущество Швеции было подорвано.