Объяснение:
Посилення панщини та національно-релігійні утиски призвели до виникнення широкого, хоча стихійного народного опору. Відсутність козацтва, як це було в роки гетьманування Б. Хмельницького, позбавляла народний опір організованості. Учасників народного руху називали гайдамаками. Слово "гайдамак" тюркського походження ("гайде" – гнати, переслідувати) і означає "волоцюга", "грабіжник". Поляки називали так селян-утікачів, що об'єднувалися у ватаги і ховалися по лісах, а час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки не мали чіткої мети і далекосяжних планів своєї діяльності, вони керувалися прагненням помститися магнатам та шляхті за гноблення своїх співвітчизників, відібравши в них власність.
Причины:
- недовольство яицкого казачества мероприятиями правительства, направленными на ликвидацию его привилегий.
- тяжелый условия жизни и труда работных людей, приписных крестьян на заводах Урала.
- рост государственных налогов и повинностей.
Участники:
Казаки, крестьяне, работные люди, башкиры, калмыки, татары.
Основные события:
1 этап ( сентябрь 1773- март 1774 )
- неудачная осада Оренбурга, поражение под Татищевской крепостью
2 этап (апрель-июль 1774)
- движение войск от Оренбурга через Урал до Казани
- 12-17 июля сражение за Казань
3 этап (июль 1774- январь 1775)
- 31 июля 1774 - указ Пугачева об освобождении крестьян без налогов
- движение от Казани на юг
- неудачна осада Царицына
- 25 августа 1774 - решающее сражение у Сальникова завода
- 18 сентября 1774 - захват Пугачева и передача властям
- 10 января 1775 - казнь Пугачева в Моске
Последствия:
- Восстание лишь усилило репрессивную политику по отношению к податным сословиям.
- Материальный урон (жгли усадьбы, деревни)
- "Низы" (крестьяне, податные сословия) вдохновились, почувствовали свою силу, пробудило в людях бунташное настроение.