географические аспекты :Центра́льная Азия — обширный, не имеющий выхода к океану регион Азии. Она охватывает территорию пяти стран: Казахстана, Кыргызской Республики, Таджикистана, Туркменистана и Узбекистана.Климат региона резко континентальный, в основном аридный и полуаридный.
исторические аспекты :На данную територию имели большое влияние степнве кочевики . Тем не менее, первые протогорода появились в Центральной Азии более 4000 лет назад. С II века до н. э. до XVI века здесь проходили важные трассы Великого шёлкового пути, происходила международная торговля и культурный обмен между цивилизациями Европы и Востока
Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. Часто в центрі стіни розміщували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі.
- Чим відрізнялося мистецтво портрета в Давній Греції та Римі? Роздивіться скульптурний портрет Марка Аврелія. Порівняйте його із зображеннями на рельєфах та кінній статуї на с. 240. Чи можна твердити, що зображено ту саму людину? Чому?
Як, на вашу думку, римські митці досягли ефекту відтворення в скульптурному зображенні внутрішнього світу портретованого? (Поділіться міркуванням на прикладі розглядуваних пам’яток).
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Роздивіться портрети та прочитайте уривки з твору Светонія «Життя дванадцяти цезарів». Доберіть до кожного скульптурного портрета уривок, який стосується зображеного історичного діяча.
Зробіть висновок про особливості римського скульптурного портрета.
• Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №_, тому що…
• Портрету Нерона відповідає уривок №_, оскільки
• Портрету Ве іана відповідає уривок №_, бо…
Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі було те, що римські митці…
A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці
Римські архітектори, так само, як і скульптори, творчо використовували грецький досвід та традиції етрусків. Проте якщо греки понад усе цінували в архітектурі витончені й довершені форми, то римляни віддавали перевагу інженерним якостям. У всьому давньому світі римська архітектура не має собі рівної за різноманітністю типів споруд та грандіозністю.
Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з водогоном, каналізацією, опаленням. Спорудження водогонів давало змогу безперебійно постачати в римські міста воду з гірських джерел. Свинцевими й керамічними трубами, прокладеними в акведуках, вода надходила до будинків. Міста прикрашали фонтани. Особливим типом споруд були терми - римські лазні.
У Римі та провінціях архітектори будували великі громадські споруди - базиліки, які призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей. Розташовувалися вони здебільшого біля форумів або на них. Близько 310 р. на римському форумі було збудовано грандіозну базиліку імператора Максенція площею 6 тис. кв. м.
Римляни прокладали добротні дороги, якими з великою швидкістю могли пересуватися війська. Утіленням міці й величі Риму були тріумфальні арки та колони, що прославляли звитягу римської зброї. Тріумфальні споруди зводили не тільки в Італії, але й у провінціях.
Александр Невский был не только великим князем, но также искусным полководцем, что без труда прослеживается по Невской битве и Ледовому побоищу.
Все дело в том, что Александр Невский проводил мониторинг сил, а также военных планов своего противника. Любимой тактикой Александра была засада, поскольку только такая тактика позволяла внезапно напасть на лагерь боевого противника. Кроме того, засада позволяла преградить путь на суше или на воде.
Чтобы окончательно взять своего боевого противника врасплох Александр Невский использовал обманное отступление, после которого следовала засада. Любая тактика использовалась Александром Невским только исходя из учета особенностей ландшафта и географии той локации, на которой проводится битва.
В проведенных им битвах он всегда добавлял к силам своей дружины силы народного ополчения и умело координировал все силы на поле предстоящей битвы.
Кроме того, все военные стратегии основаны на высокой активности в рамках проводимых боевых действий. В случае необходимой обороны Александр Невский предпочитал стремительное наступление. После окружения боевого противника войска Александра Невского догоняли войска противника при отступлении и это было своего рода новшество.