Відповідь:
На рубежі XVIII—XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація. Власне, стояло питання про саме її існування. Роль духовного лідера українського суспільства взяло на себе козацтво. Однак до кінця XVIII століття козацька старшина стала частиною російського дворянства і втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національна інтелігенція. Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження.
Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фолькльорним шаром західно- та південноруської культури. Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім — ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX — на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. І це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності
Пояснення: З вікіпедії. Сорян шо так багато
Очевидно, что весь мир в первой четверти XXI века ожидают не только глубокие трансформации, но и, по выражению В.Путина, глубокие потрясения. Но не только мировой финансовый кризис оказывает влияние на внешнюю политику. Взаимозависимость, экология, инновации, рост народонаселения с присущим ему расслоением, новые революционные сдвиги - все это заставляет вносить во внешнюю политику коррективы, учитывать новые ситуации в мире, происходящие в нем сдвиги, вызовы и реагировать на них. В этой связи симптоматично появление объемного трехтомного труда*, подготовленного одной из наиболее авторитетных совещательных структур - Российским советом по международным делам
Объяснение:
