Схоластика (від школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.
Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи «семи вільних мистецтв», в обмеженому вигляді — тридоріжжя, чотиридоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика. Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких формується класичний вид схоластики.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Аристотеля.
У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.
Объяснение:
эмансипация женщин в союзе заключалась в том что женщины стали выполнять тяжелый физический труд. например носить шпалы на железной дороге, работать в шахтах и укладывать асфальт. даже декретный отпуск по уходу за детьми не превышал 1 года. если женщина сидела с ребенком дольше то прерывался стаж и не сохранялось рабочее место.
эмансипация женщин в европе и сша заключалась в том что женщины получили равный с мужчинами доступ до образования, к руководящим должностям, к избирательной системе. оплата труда на одном уровне с мужчинами.
чтобы сравнить эмансипированную женщину европы и эмансипированную женщину советского союза сравните образ элегантной француженки и советской женщины в оранжевой спецовке зимой на улице с лопатой.
