1) Казахский инженер-геолог К.Сатпаев доказал перспективность региона Джезказгана
2) Академия наук Казахской ССР была открыта в 1946 году, президентом которой стал Каныш Сатпаев
3) С 1941 по 1964 год К.И.Сатпаев бессменно возглавлял Институт геологических наук
4) В 1927 году К.И.Сатпаев опубликовал в Москве сборник казахского эпоса "Ер Едиге"
5) В возрасте 22 лет К.И.Сатпаев встречается с профессором Томского технологического института, встреча с которым предопределила профессиональный выбор К.Сатпаева. Назовите имя ученого - М. А. Усов.
Объяснение:
У меня в СОЧ-е такие же задания, ответы взяты с разных сайтов
1) Казахский инженер-геолог К.Сатпаев доказал перспективность региона Джезказгана
2) Академия наук Казахской ССР была открыта в 1946 году, президентом которой стал Каныш Сатпаев
3) С 1941по 1964 год К.И.Сатпаев бессменно возглавлял Институт геологических наук
4) В 1927 году К.И.Сатпаев опубликовал в Москве сборник казахского эпоса "Ер Едиге"
5) В возрасте 22 лет К.И.Сатпаев встречается с профессором Томского технологического института, встреча с которым предопределила профессиональный выбор К.Сатпаева. Назовите имя ученого - М. А. Усов.
Объяснение:
У меня в СОЧ-е такие же задания, ответы взяты с разных сайтов
Поема "Енеїда" вперше побачила світ у Петербурзі 1798 р. без відома автора, з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика М.Парпури, який жив тоді в столиці й займався видавничою діяльністю, відаючи друкарнею Медичної колегії. Поема вийшла під назвою "Малороссийская Энеида в трех частях" (на титульній сторінці – "Энеида на малороссийский язык перелициованная И. Котляревским) з присвятною сторінкою "Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается". Друге видання "Енеїди" з'явилося в Петербурзі 1808 р., трете, тепер уже підготовлене автором і доповнене четвертою частиною, появилося 1809 р. Повний текст поеми під назвою "Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И. Котляревским" був опублікований в 1842 р. в Харкові, вже після смерті письменника.
Вихід у світ "Енеїди" став епохальним явищем в історії української культури, визначною подією в духовному житті народу. З'явилася книга, що ставила ряд важливих суспільних та естетичних проблем. В основу її І. П. Котляревський поклав сюжет класичної поеми "Енеїда" римського поета Вергілія, написавши цілком самобутній, оригінальний твір.
Поема "Енеїда" в своїй суті твір реалістичний, побудований на життєвій основі. Автор її раз у раз говорить про потребу стати ближче до реального життя, про те, що, власне, в цьому − завдання і смисл поезії.
"Енеїда" писалася, як відомо, протягом усього творчого життя поета: розпочав він її за молодих літ, а закінчив на схилі віку. Звідси − нерівний загальний колорит твору, невитриманість у змалюванні окремих образів, характерів; колоритні деталі іноді суперечать цілості всього образу. Тон розповіді з часом міняється, стає подекуди риторичним. Не можна не відзначити певної ідейно-естетичної еволюції самого Котляревського за період написання "Енеїди". Це позначилося й на поемі: від буфонади до громадянської сатири; від грубуватого шаржу-бурлеску до героїчних образів і картин, до своєрідних романтичних барв.
"Енеїда" І. П. Котляревського сильна наявним у ній прогресивним просвітительським ідеалом. Оспівування любові до батьківщини, звеличення героїчного минулого, показ самовідданних і мужніх воїнів, нарешті, могутній образ самого Енея − все це утверджувало високі моральні якості національного характеру українського народу. Отже, смисл поеми І. П. Котляревського − в утвердженні духовних сил народу, в уславленні життєлюбства, оптимізму, мужності простих людей. З глибокою повагою і любов'ю, з надзвичайною теплотою зобразив письменник їх у поемі, наповнивши її ароматом степних вітрів, духом нестримної волі, невгамовною силою життя.
"Енеїда" одразу ж дістала визнання прогресивної громадськості Росії, завоювала велику популярність у демократичного читача.
http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/16137/