Водночас, практично ніхто не сумнівається – хто підсумовував цю традицію, адже у ньому поряд із викладом численних фактів постійно звучить гірке для української історії запитання «Чому?».
Це Самійло Васильович Величко, який дає відповіді і водночас залишає право на остаточні пояснення своїм нащадкам .
Ласкавий читальнику, коли що здасться тобі в цій моїй праці непевне й неправильне, то може воно так і є …., але не знищуючи й моєї нікчемної праці, виправ мене даним тобі від Бога розумом
Самійло Величко
За 10 кілометрів від Полтави у селі Жуки Віталій Зайцев – депутат місцевої сільської ради - показує місце, де планують побудувати Меморіальний музей Козацької слави:
«Діди розказували по тих часах, що тут лежить писака якийсь. Ну, тоді люди не знали - хто тут лежить . Тепер ми уже точно знаємо, що він похований тут: Самійло Величко лежить тут – на нашій землі жуківській.»
Наприкінці минулого року президент Ющенко тут взяв участь у церемонії освячення каплиці Покрови Пресвятої Богородиці. Сам храм зруйнували у 30-х роках у запалі більшовицької боротьби із наслідками минулого
Объяснение:
Курі́нь — легка будівля, часто тимчасова, призначена для ночівлі, зимівлі і т. д. Інші назви куреня — буда, катра́га, катря́га (переважно на пасіці)
Колись курені мали дуже різні розміри — від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкритої соломою, сторожки (на городах, баштанах і таке інше) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот осіб.
Слово курінь має тюркське походження: пор. чаг. kürän («загін воїнів»), уйг. kürijän Згідно з турецько-татарськими словниками, курінь — «натовп», «плем'я», «загін», «корпус», «полк». В імперії Чингізхана куренем називалась найменша одиниця громадського і військового управління; курені підкорялись агам, зайсангам, шулепгам і утворювали окремі військові частини (підрозділи), складені за родовою ознакою. Сумнівним слід визнати етимологічний зв'язок слова з прасл. *kuriti («курити», «випускати дим»)
Объяснение:
За словами Адріана Кащенка: «Звалися поділи Війська Запорозького куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по куренях. Ті курені були довгі, щоб у всякому можливо було міститися кільком сотням товариства, і вкривалися вони очеретом, а зверху ще й звіриними шкурами, щоб було зимою тепліше. З часом замість куренів по січах почали будувати для товариства довгі хати, по 12-15 сажнів завдовжки всяка хата, і хоч запорожці жили вже по хатах з самого початку XVII століття, та проте вже й ті хати почали зватися куренями, бо запорожці звикли до тієї назви
Развитие и воплощение начал просвещенного абсолютизма в России приобрело характер целостной государственно-политической реформы, в ходе которой сформировался новый государственный и правовой облик абсалютной монархии. Время правления Екатерины II стало золотым веком русского дворянства. В1785 г. была издана Жалованная грамота дворянству, в которой сословию предоставлялось множество льгот и привилегий. Этот документ резко отделял дворян от других сословий. Они освобождались от службы и податей, имели право открывать в имениях фабрики и заводы.
Имения крестьян отдавались им в собственность, а судить дворянина мог только дворянский суд. Дворянство получило право на самоуправление в дворянских собраниях