1) Климатические условия всегда влияют на жизнь людей и на их хозяйственную деятельность. Египет, при кажущейся непригодности территории для нормального существования, уже в 4-м тысячелетии до нашей эры стал густонаселенной страной.
Жаркий климат, питательные воды Нила, горы, замкнутость развитию и сельского хозяйства, и скотоводство, и ремесел, и в целом всей самодостаточной уникальной цивилизации.
Природные границы: с юга горы, с севера Средиземное море, с запада безжизненная пустыня Сахара.
Уникальные колебания реки Нил, протекающей с юга на север сквозь весь Египет - в начале лета разлив Нила в сезон дождей погружал под своими водами всю обширную долину реки, и так до ноября, когда вода уходила, оставляя плодородный черный илистый слой - максимально питали и увлажняли почвы для качественного развития земледелия.
Здесь росли пшеница ячмень, виноград, лен, бобы и другие культуры.
В горах египтяне добывали кремень - камень, из которого делались сельскохозяйственные инструменты, оружие, прочие изделия.
Пустыня была богатым источником драгоценных камней, что установлению контактов и торговли с соседними странами.
Горы были источником питания для скота, а потому в Египте успешно развивалось скотоводство, особенно мелкий рогатый скот.
Берега Нила снабжали египтян папирусом - материалом для изготовления бумаги, а это развитию письменности и науки.
2) Единое государство в Египте образовалось около 3000 года до н. э.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ВІТОВТА
У 1370 р. помер без нащадка чоловічої статі останній польський король з династії П'ястів Казимир III Великий. Престол успадкувала його онука Ядвіґа, але, згідно з польськими звичаями, влада могла бути обійнята лише по мечу — королева царствує не правлячи. За чоловіка для юної Ядвіги після довгих дебатів Пани радні вирішили за найвигіднішого партнера по боротьбі з німецьким Орденом — тодішнього великого князя литовського Ягайла Ольгердовича. Платою за польську корону мусило стати визнання її зверхності над землями Великого князівства. Така акція зміцнювала розхитану власними внутрішніми суперечностями Польщу і влаштовувала Ягайла, позиції якого в Литві складалися досить непевно. Передсмертна воля Ольгерда, що вмираючи (1377), заповів престол не комусь із старших синів, а молодшому, та ще й від другої жінки Ягайлові, викликала напругу всередині клану русифікованих Ольгердович
У 1381 р. князь Кейстут, брат Ольгерда, спираючись на підтримку українських, білоруських і литовських феодалів, які шукали зближення з Москвою в антиординській боротьбі, захопив Вільно й усунув Ягайла від влади. Однак з до Тевтонського ордену Ягайло вже у липні 1382 р. відновив свою владу і полонив Кейстута та його сина Вітовта. Через кілька днів Кейстут був задушений у підземеллі Кревського замку. Вітовту вдалося втекти у Пруссію, звідки він розпочав активну боротьбу з Ягайлом за великокнязівську владу. У 1384 р. Ягайло уклав з Вітовтом мир і зобов'язався віддати йому усі землі його батька. Але становище Ягайла залишалося непевним, загроза його владі з боку удільних князів не була усунута, тривав наступ Німецького ордену. За цих умов Ягайло вирішив укласти союз з Польщею. Польські пани, зі свого боку, були зацікавлені в об'єднанні Польщі та Литви, сподіваючись з до литовсько-руських збройних сил відбити наступ німецьких рицарів, повернути собі загарбане ними я і нейтралізувати спроби Литви оволодіти Галичиною та Західною Волинню. Крім того, підштовхуване Римом католицьке духовенство Польщі сподівалося поширити католицтво на литовські,українські та білоруські землі.
15 серпня 1385 р. у Креві (нині містечко Гродненської обл. в Білорусі). був підписаний договір між польськими послами і Ягайлом, а також його братами Скиргайлом, Корибутом, Вітовтом і Лугвенем, що репрезентували литовських удільних князів. Ягайло зобов'язався прийняти католицтво й хрестити все литовське населення, приєднати до Польщі всі литовські, українські й білоруські землі. Це була спроба об'єднати два мало схожі між собою державних організми. Велике князівство Литовське мало нкорпоруватися у склад земель польської корони. У лютому 1386 р. Ягайло прибув до Кракова, хрестився, прийнявши ім'я Владислава, одружився з польською королевою Ядвігою і в березні був коронований польською короною. Кревська унія стала реальною загрозою державній самостійності Великого князівства Литовського й збурила гостру протидію литовсько-білорусько-української знаті. Вже навесні 1385 р. князь Андрій Ольгердович Полоцький розпочав воєнні дії проти Ягайла на Вітебщині. Найбільш активно проти Ягайла виступив енергійний і честолюбний Вітовт (1392—1430), незадоволений своїм підлеглим становищем при двоюрідному братові. Усобиця закінчилась договором в Острові (1392), згідно з яким Вітовт одержав Троки та інші волості Кейстута у корінній Литві, зберігаючи одержану раніше Луцьку волость на Волині. Разом з цим, на нього покладалася, за висловом польського середньовічного історика Длугоша, «вся управа земель литовських і руських», тобто він став фактичним намісником Ягайла у Великому князівстві Литовському
Быт и повседневная жизнь были нераздельно связаны с ремесленной и торговой жизнью городского жителя. Как правило, вся жизнь городского обывателя проходила в жилище, что являлось и домом, и местом работы.
Интерьер жилища лорда можно охарактеризовать тремя чертами: простота, скромность убранства, малое количество мебели. Здание английского городского дома могло иметь план удлиненного прямоугольника. Главная комната занимала весь второй этаж, сообщение с внешним миром обеспечивало каменное крыльцо, а с часовней и другими жилыми помещениями (находившимся на том же или верхнем этаже) - многочисленные коридоры. Первый этаж освещался плохо, он служил кладовой или местом размещения воинов. Брайант А. Эпоха рыцарства в истории Англии. - СПб.: "Евразия", 2001. - С. 299.