Объяснение: 1. Культурне життя євреїв на території України
Виконала учениця 5-М класу
Сейрік Юлія
КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЇВ НА ТЕРИТОРІЇ
УКРАЇНИ
2.
Культура
– це сукупність матеріальних і
духовних цінностей, які відображують
активну творчу діяльність людей в
освоєнні світу в ході історичного
розвитку суспільства.
3. Побут
ПОБУТ
Житло євреїв відрізнялося
від українського. Як
правило, їх
розплановували, щоб мати
вихід одразу на вулицю. Це
диктувалося умовами і
специфікою діяльності
євреїв. Оскільки торгівля
була основним їхнім
заняттям, то часто-густо
житло ставало й
крамницею.
4.
Єврейські
будинки мали вікна і двері
більших розмірів, ніж українські.
Господарських споруд, а отже й подвір'їв
та огорож практично не було, за винятком
тих господарств, де тримали худобу.
5.
Якщо в українській хаті
повсякденний одяг
тримали на жердці, то у
євреїв його чіпляли на
позабиваних у стіну
цвяхах та кілках. Не було
по єврейських хатах лав
та ослонів користувалися стільцями.
Порівняно більше, ніж
інші народи, мали євреї
посуд.
6. Одяг
ОДЯГ
За давніх часів українські
євреї – чоловіки носили
старопольський костюм довгий чорний сюртук,
штани, заправлені в
панчохи, черевики. Але під
шапками на головах мали
ще й ярмулку - невеличку
чорну шапочку, якої ніколи
не скидали - навіть під час
їжі й молитви.
7.
Непокриту
голову
вважали за гріх
перед Богом. У
зачісці
обов'язковими були
пейси, що
неширокими
пасемками звисали
з голови по обидва
боки обличчя.
8.
Єврейки вирізнялись зпоміж інших, передусім,
запинатися:
хустку зав'язували кінцями
на потилиці так, щоб було
видно вуха. Заміжні
єврейки, крім того, носили
перуки, а власне волосся
стригли: всі вважали, що
жінці ніколи дбати про
власну зачіску - їй треба
насамперед глядіти
чоловіка і дітей.
9.
Релігія
забороняла
євреям носити одяг
із змішаних
волокон. Тканина
повинна бути з
чогось одного: як із
шовку, то з шовку,
як із льону, то з
льону, а як
шерстяна, то без
домішки лляних
ниток.
10. Їжа
ЇЖА
Євреям заборонялося брати до вжитку
свинину та м'ясо худобини, яку роздер хижий
звір. Не годилося, також, їсти м'ясо хижаків і
хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на
людину, робить її брутальною і жорстокою.
11.
Основою ж кошерних,
тобто придатних до їжі
м'ясних страв було
м'ясо жуйних тварин з
роздвоєними ратицями:
корови, кози, вівці. Із
птиці годилися в їжу всі
її домашні види, але
треба було ще знати, як
її зарізати, щоб і вона
була кошерною.
12.
Уміли
це робити спеціальні різники, їх
чимало було по містечках. А орендарі
сільських корчем мусили наймати
балагулу, щоб завезти птицю до різника
та споживати її з чистим сумлінням як
кошерну.
13. Обряди
ОБРЯДИ
Весільна обрядовість
євреїв, як і інших
народів, складалася з
кількох частин.
Найпершою були
заручини. Справляли їх
частенько ще тоді, коли
"молодий" і "молода"
бавились у пісочку чи
гралися ляльками. Але за всіма вимогами
традицій і звичаїв.
14.
Посередником між сторонами виступав
сват, що мав таку професію і наймався як
до батьків майбутньої нареченої, так і до
батьків майбутнього нареченого. Саме він
залагоджував усі незгоди та добивався
компромісів.
15.
Кінчались
заручини
урочистим
підписуванням акта.
Робили це батьки
молодих у присутності
родичів з обох сторін.
Підписували акт про
заручини також двоє
спеціально
за свідків.
16.
Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На
цьому святі їдять мацу (прісні хлібці, які схожі на
ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї,
які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб
8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім
борошна та води, але від замісу до повного
випікання має пройти не більше 18 хвилин.
17.
Також не менш значним
святом для євреїв є Дні
Пірума. Це яскраве,
радісне, карнавальне
свято. Знаками Пірума є
трещотка, клоунський
ковпак, маска для
пуримшпиля, солодкі
трикутникові пиріжки, які
мають назву” вуха
Амана”(так звали
негативного героя
давньої історії), яка стала
основою свята.
18. Висновок
ВИСНОВОК
Євреї мали свої
особливості у
культурному розвитку.
І не дивлячись на те,
що вони проживали
на чужій території, їм
вдалося зберегти
свою неповторність та
самобутність.
:)
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго на довгі роки закріпило удільну роздробленість, перешкоджало об'єднанню земель і князівств, завадило відродженню державності.
Іншої думки дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість заохочувала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.
В)начало промышленного освоения Урала
Д)развитие мануфактурного производства