ответ:
Первоисточник — печально знаменитый в свое время циркуляр (1887) российского министра просвещения Ивана Давидовича Делянова (1818— 1897). Этим циркуляром, одобренным императором Александром III и получившим в обществе ироническое название «о кухаркиных детях» (хотя как раз они там и не упоминались), предписывалось учебному начальству допускать в гимназии и прогимназии только обеспеченных детей, то есть «только таких детей, которые находятся на попечении лиц, представляющих достаточное ручательство о правильном над ними домашнем надзоре и в предоставлении им необходимого для учебных занятий удобства».
И далее в циркуляре пояснялось, что «при неуклонном соблюдении этого правила гимназии и прогимназии освободятся от поступления в них детей кучеров, лакеев, поваров, прачек, мелких лавочников и тому подобных людей, коих, за исключением разве одаренных необыкновенными способностями, не следует выводить из среды, к коей они принадлежат» (Рождественский С.В. Исторический очерк деятельности Министерства народного просвещения. СПб., 1909).
Иносказательно — о детях из бедных, социально незащищенных семей.
ответ:
Объяснение:
Міжнародне становище в Європі напередодні війни було напруженим і складним.
Іспанська та австро-німецька гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об'єднати зусилля у боротьбі за встановлення свого панування в Європі.
Франція, яка на той час зміцніла, прагнула не допустити цього і надала підтримку протестантам у Німеччині. Окрім того, вона бажала утвердити своє панування в Італії та була невдоволеною посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.
Уряд Англії також не бажав залишатись осторонь. З одного боку, Англія не хотіла посилення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах і Німеччині, з іншого — посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Двозначність позиції Англії вимагала від неї постійного лавірування між Габсбургами та їхніми противниками.
Данія, маючи з Північною Німеччиною тісні політичні та економічні зв'язки, теж не бажала посилення в Німеччині Габсбургів.
Король Швеції Густав II Адольф, як і король Данії Кристіан IV, намагався посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала його намірам.
Московське царство вело у той час боротьбу за вихід до Балтійського моря. Габсбурги надавали підтримку католицькій Польщі з метою перешкодити просуванню Московії на захід.
Водночас у більшості держав Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В окремих країнах відбувалася Реформація, в інших почалася Контрреформація. Обидві сторони не бажали домовлятися, прагнучи знищити супротивника. Наслідком загострення цих протиріч і стала Тридцятилітня війна.
