1. Чому розвиток капіталістичних відносин на початку ХХ ст. породив
революційну ситуацію в Україні?
Знищення російським царизмом наприкінці ХVІІІ ст. української державності на Лівобережжі і Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.
Царські адміністратори виганяли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти. Переважна більшість українського панства одержала звання російських дворян (такими імперські власті визнали майже 25 тис. шляхетських родин колишньої Гетьманщини).
Усі верстви населення Росії зазнавали утисків, але особливо важкого економічного і політичного гніту зазнавав робітничий клас, у тому числі і в Україні. Робітники змушені були працювати по 12–13 годин на добу, одержуючи мізерну платню, нескінченні штрафи, жахливі житлові умови, каліцтво, захворювання. Світова економічна криза 1900–1903 рр. охопила і царську Росію , що привело до закриття чи розорення ряду заводів та фабрик, а отже зросло безробіття. Користуючись зростанням армії безробітних, капіталісти посилили експлуатацію, продовжили тривалість робочого дня, знизили зарплату. А це, в свою чергу, штовхнуло робітників до вияву непокори. У травні 1900 р. відбувся масовий політичний виступ харківських пролетарів. У 1901–1902 рр. політичні страйки і демонстрації пройшли вже у Києві, Катеринославі, Одесі. Закавказький страйк 1903 р. перекинувся на всі промислові центри України.
Наростав і селянський рух, особливо навесні 1902 р. у Полтавській та Харківській губерніях, де було розгромлено 105 поміщицьких економій. Уряд відповів жорстокими розправами. Що призвело до роволюційних ситуацій в Україні.
Объяснение:
бужане • волыняне • вятичи • древляне • дреговичи • дулебы • кривичи • полочане • поляне • радимичи • северяне • словене • тиверцы • уличи • белые хорваты
Западные славяне
бодричи • вагры • варны • висляне • глиняне • доленчане • древане • зличане • кабатки • кашубы • лужичане • лютичи • мораване • полабы • поляне ратари • руяне • слензане • словинцы • укране • хижане • черезпеняне
Южные славяне
браничевцы • ваюниты • верзиты • драговиты • захлумляне • эзериты • милинги • ринхины • сагудаты • смоляне • струмяне • тимочане • хорутане
Вятичи — союз восточнославянских племён, живших во второй половине первого тысячелетия н. э. в верхнем и среднем течении Оки.
Бужане (волыняне) — племя восточных славян, обитавшее в бассейне верхнего течения Западного Буга (от которого и получили своё название) ; с конца XI века бужане именуются волынянами (от местности Волынь) .
Древляне — одно из племен русских славян, жили по Припяти, Горыни, Случи и Тетереву.
Дреговичи — восточно-славянский племенной союз, обитавший между Припятью и Западной Двиной.
Дулебы (не дулёбы) — союз восточнославянских племён на территории Западной Волыни в VI—начале X вв.
Кривичи — многочисленное восточнославянское племя (племенное объединение) , занимавшее в VI—X веках верховья Волги, Днепра и Западной Двины, южную часть бассейна Чудского озера и часть бассейна Немана. Иногда к кривичам причисляют и ильменских славян.
Полочане — восточнославянское племя, населявшее в IX веке земли в среднем течении Западной Двины в сегодняшней Белоруссии.
Поляне (поли) — название славянского племени, в эпоху расселения восточных славян поселившегося по среднему течению Днепра, на правом берегу его.
Радимичи — наименование населения, входившего в союз восточно-славянских племён, обитавших в междуречье верхнего течения Днепра и Десны.
Русич" Сайт русской культуры. - Славянские племена
Кривичи были, вероятно, первым славянским племенем, двинувшимся из Прикарпатья на северо-восток. Ограниченные в своём распространении на северо-запад и ...
slavyan.ucoz.ru/index/0-46
По этому адресу можете прочитать подробнее о славянских племенах.