Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких в Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
Объяснение:надеюсь
Відповідь:
Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких просторів Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
Пояснення:
в её восточной части и существовавшее до середины 15 в.
Столицей В. был Константинополь.
В. 4—5 вв. была централизованной военно-бюрократической монархией.
Вся полнота власти сосредоточивалась в руках императора (василевса) .
Совещательным органом при императоре был Сенат.
С 70-х гг. 4 в. не только внешнеполитическое, но и внутриполитическое положение Византии
в значительной мере определяли отношения империи с варварами.
В июле 400 варвары едва не завладели Константинополем, и только благодаря вмешательству
в борьбу широких слоёв горожан они были изгнаны из города.
К концу 4 в. с увеличением числа наёмников и федератов произошла варваризация византийской армии;
временно за счёт поселений варваров расширились мелкое свободное землевладение и колонат.
В то время как Западная Римская империя, переживавшая глубокий кризис, пала под ударами варваров,
Византия оказалась экономически и политически более жизне
что позволило ей устоять против варварских нашествий.