Позднее в 1943 году было установлено три категории салютов - в зависимости от масштаба военных достижений. 1-я степень (24 залпа из 324 орудий) - в ознаменование особо выдающихся событий: освобождения столиц республик СССР и иностранных государств, достижения советскими войсками госграницы, завершения войны с союзниками Германии. Первый такой салют состоялся 6 ноября 1943 года в день освобождения Киева, последний - 3 сентября 1945 года в честь победы над Японией. Всего в 1943-1945 гг. произведено 26 салютов 1-й степени.
2-я степень (20 залпов из 224 орудий) - в честь освобождения крупных городов, завершения важных операций, форсирования больших рек. За годы Великой Отечественной войны состоялось 206 таких салютов. Первый из них был дан 23 августа 1943 года в честь освобождения Харькова, последний - 8 мая 1945 года в. честь взятия городов Яромержице и Зноймо в Чехословакии и Голлабрунн и Штоккерау в Австрии.
3-я степень (12 залпов из 124 орудий) - по поводу "важных военно-оперативных достижений": овладения значимыми железнодорожными, морскими и шоссейными пунктами и узлами дорог, окружения крупных группировок врага. В годы войны произведено 122 салюта 3-й степени: первый был дан 30 августа 1943 года в честь освобождения Таганрога, последний - 8 мая 1945 года в честь взятия советскими войсками города Оломоуц в Чехословакии.
ответ:
значні економічні зрушення на заході після другої світової війни не могли не викликати соціальних змін. серед них у першу чергу слід виділити зниження темпів приросту населення. це відбувалося не за рахунок збільшення смертності, а в результаті, народжуваності. насамперед воно було пов'язано із завершенням демографічної революції — кардинальними змінами в уявленні людей про те, скільки дітей повинно бути в сім'ї.
із стародавніх часів формувалося уявлення про максимальну кількість дітей у сім'ї. оскільки праця була ручною і некваліфікованою, діти по господарству і були опорою в старості усе це знайшло свій відбиток на етнічних, моральних, релігійних рівнях. соціальний статус жінки визначався кількістю дітей, багатодітна сім'я розглядалась як божа милість. усі релігії вважали, що тільки богу дано вирішувати, скільки дітей буде в батьків.
у результат! промислової революції, швидкого розвитку медицини та охорони здоров'я ситуація поступово змінювалась. смертність зменшилась, і загроза вимирання людства зникла. праця стала більш кваліфікованою, потребувала відповідної освіти.
витрати на виховання дітей зростали, а батьки опинилися перед вибором: або дітей буде багато, але. тоді вони будуть не спроможні дати їм необхідну освіту, або дітей буде менше, але вони будуть більш підготовлені до життя. батьки все частіше робили вибір на користь меншої кількості дітей.
цьому процесу сприяла і емансипація жінок, зростання їх зайнятості її суспільному виробництві, поява в них нових життєвих цінностей і орієнтирів, не пов'язаних із сім’єю.
таким чином, демографічна поведінка людей кардинально зміцнилася: замість орієнтації на максимальну кількість дітей утвердилося прагнення до такої їх кількості, яку батьки вважають оптимальною. у будь-якому випадку це означало, що дітей ставало менше, народжуваність знижувалась.
слід ще врахувати, що під час війни загинула значна кількість чоловічого населення, що призвело до зміни пропорції між чоловічим і жіночим населенням на користь останніх — значна частина жінок залишилась незаміжньою
народжуваності викликало ряд істотних наслідків. почалося старіння населення. дітей стало менше, їх частка в структурі населення зменшилася. водночас зросла тривалість життя. у країнах заходу в 1986 р. вона виросла до 70—80 років. швидке падіння народжуваності в європі призвело до того, що під час економічного піднесення 1960-х рр. виникла проблема нестачі робочої сили, яка почала вирішуватися за рахунок вихідців із країн африки й азії. іноземці бралися на роботу, яка в європі вважалася непрестижною, отримуючи при цьому мінімальну платню.
объяснение: ну вот