Объяснение:
Экономическое развитие в 20 — 30-е гг. XX в. В 20-е гг. в большинстве западных стран наблюдался устойчивый экономический рост. Однако в 1929 г. разразился небывалый экономический кризис.
После Первой мировой войны экономический центр мира переместился в США. Здесь применяли новые технологии, по- новому организовали производство, массово выпускали новейшую продукцию: автомобили, радиоаппаратуру, лекарства и т.д. Но именно США стали центром экономического хаоса в начале 30-х гг.
Во время экономического бума 20-х гг. в США широко процветала спекуляция акциями, цена которых намного превышала их реальную стоимость. В октябре 1929 г. произошел крах фондового рынка ценных бумаг. Затоваривание привело к падению цен, прекращению производства, беспрецедентному росту безработицы. Резко сократилась мировая торговля. В итоге весь капиталистический мир оказался в тисках затяжного экономического кризиса.
Вступ :
Скандинавська міфологія – це, перш за все міфологія вікінгів, воїнів, військових вождів, конунгів. На протязі століть вона створювалась саме ними та носила, в основному, бойвий характер. Військові походи були одним із основних джерел поповнення багатства та процвітання країни. Кліматичні умови не сприяли розвитку землеробства та скотарства. Тому боги в них ділилися, в основному, на дві великі групи: покровителі війни, битв та покровителі плодороддя.
Куди б не відправлялися вікінги, вони безжально грабували та захоплювали чужі землі, уводили людей в рабство.
Не зважаючи на численні військові походи, Скандинавія, для зовнішніх впливів залишалась країню відносно замкнутою, зберігая та розвиваючи стародавні вірування і звичаї. Перехід до християнства пройшов піздно. Язичненські вірування не знищувались вогнем та мечем, а поступово ставали сагами, легендами.
Основне :
Безумовно, існує безліч інших богів і богинь, але вони або виконують дуже специфічні функції, або пов'язані виключно з домашньою релігійні активністю. Божества останнього pода часто об'єднуються у групи - такі, як альви, діси ("діси" (дp.-ісл. Disir) - істоти жіночої статі, що допомагають при пологах і сприяють плодоpодію грунту), карлики-цваpгі і т. д.
І нарешті, є божества, що несуть виключно міфологічну або космологічну функцію. Вони можуть бути дуже значними, як Бальдр (Бальдp - бог з числа асів, смеpть котоpого є пеpеломним моментом в істоpіі Асгаpда), але, в той же час, не бути предметом релігійного культу, як ми його зазвичай розуміємо.
Існує цілий пантеон, або "сім'я", північних богів і богинь. Цей пантеон втілює в собі весь набір архетипів людського потенціалу та опита.Пантеон богів ділиться на три частини, які утворюють єдине ціле. Кожна з цих трьох частин має своє особливе призначення або функцію, необхідну для існування інших частин. Зазвичай про неї говорять про рівні ієрархії.
Перша функція - це судження, розум, закон, меpа (їх втілює Тіу-Тюр), а також натхнення, інтуїція і трансформація (їх втілює Один-Вотан). Ці дві функції обpазуют сувеpенную і інтелектуальну частину міpа і людського буття-свідомості. Це боги дpевних королів, суддів, поетів і магів.
Друга функція належить до сили (зазвичай фізичної), могутності і енергії (їх втілює Тунар-Тор). Він і його рід - це боги воїнів.
Третя функція - це творення, відновлення, благополуччя, фізичне здоров'я і природні цикли (їх найбільш пpямо втілюють у собі Господь і Пані - Фрейp і Фрейя). Вони відносяться до ванам, богам і богиням селян і ремісників. Але вани володіють власною магією, а всі селяни також можуть бути і воїнами. Отже, в цій третій групі існує ціла система - Шлях Ванів, або істинна Віккі ("Вікка" (англ. Wicca) - "ведьмовство", неоязичницька pелігіозно-магічна система, поширений в Велікобpітаніі і США).
Частина одного з язичницьких скандинавських племінних утворень — дани осіла на північному узбережжі Франції, де визнала номінальну васальну залежність від франків згодом прийнявши християнство. Ця провінція стала іменуватися Нормандія.
Необходимость Крестовых походов была сформулирована папой Урбаном после окончания Клермонского собора в марте 1095 г. Он определил экономическую причину крестовых походов: европейская земля не в состоянии прокормить людей, поэтому для сохранения христианского населения необходимо завоевание богатых земель на Востоке. Религиозная аргументация касалась недопустимости хранения святынь христианства, прежде всего Гроба Господня, в руках неверных. Было принято решение о выступлении Христова воинства в поход 15 августа 1096 г.
Вдохновленные призывами папы, многотысячные толпы простого народа не стали дожидаться установленного срока и устремились в поход. До Константинополя дошли жалкие остатки всего ополчения. Основная масса пилигримов погибла в пути от лишений и эпидемий. Турки без особых усилий расправились с оставшимися. В назначенное время в поход вышло основное войско, и к весне 1097 г. оно оказалось в Малой Азии. Военное преимущество крестоносцев, которым противостояли разобщенные войска сельджуков, было очевидным. Крестоносцы захватывали города и организовывали государства крестоносцев. Туземное население попало в крепостную зависимость.
История и последствия крестовых походовПоследствием первого похода явилось значительное усиление позиций католической церкви. Однако его результаты оказались непрочными. В середине XII в. усиливается сопротивление мусульманского мира. Одно за другим падали государства и княжества крестоносцев. В 1187 г. был отвоеван Иерусалим со всей Святой землей. Гроб Господень остался в руках неверных. Были организованы новые Крестовые походы, но все они заканчивались полным поражением.
Во время IV Крестового похода был захвачен и варварски разграблен Константинополь. На месте Византии в 1204 г. была основана Латинская империя, но она была недолговечной. В 1261 г. она перестала существовать и Константинополь снова стал столицей Византии.
Наиболее чудовищной страницей Крестовых походов был поход детей, состоявшийся около 1212-1213 гг. В это время начала распространяться идея о том, что Гроб Господень может быть освобожден только невинными детскими руками. Из всех государств Европы к побережью устремились толпы мальчиков и девочек в возрасте 12 лет и старше. Многие дети погибали в пути. Оставшиеся добрались до Генуи и Марселя. Плана дальнейшего продвижения у них не было. Они предполагали, что смогут пройти по воде «аки по суху», а взрослые, которые занимались пропагандой этого похода, не позаботились о переправе. Те, кто пришел в Геную, разбрелись или погибли. Судьба марсельского отряда была более трагичной. Купцы-авантюристы Феррей и Порк согласились «ради души» перевезти крестоносцев в Африку и отплыли с ними на семи кораблях. Шторм потопил два судна вместе со всеми пассажирами, остальных высадили в Александрии, где и продали в рабство.
Всего на Восток было совершено восемь Крестовых походов. К XII-XIII вв. относятся походы немецких феодалов против языческих славянских и других народов Прибалтики. Коренное население подвергалось христианизации, нередко насильственной. На завоеванных крестоносцами территориях, иногда на месте прежних поселений, возникали новые города и укрепления: Рига, Любек, Ревель, Выборг и др. В XII-XV вв. организуются Крестовые походы против ересей в католических государствах.
Результаты Крестовых походов неоднозначны. Католическая церковь существенно расширила зону своего влияния, консолидировала земельную собственность, создала новые структуры в виде духовно-рыцарских орденов. Вместе с тем усилилась конфронтация Запада и Востока, активизировался джихад как ответная агрессивная реакция западному миру со стороны восточных государств. IV Крестовый поход еще более разделил христианские церкви, заложил в сознание православного населения образ поработителя и врага — латинянина. На Западе утвердился психологический стереотип недоверия и враждебности не только к миру ислама, но и к восточному христианству.