Розквіт і піднесення Київської Русі зайняли період з кінця X — до середини XI ст. Він припадає на час князювання Володимира Великого (978-1015 pp.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 pp.). За цих князів завершився процес формування території держави.
Феодалізм був першою господарською системою, яка базувалась на антагонізмі. Ця система своїми внутрішніми ресурсами забезпечила відтворення робочої сили. Крім того, у цій системі були закладені передумови вдосконалення людини як працівника. Усе це визначало ріст сукупного суспільного багатства, отже, тим чи іншим чином вирішувало безліч проблем поступального розвитку суспільства в цілому.
Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общини. Орні землі, залишаючись колективною власністю територіальних общин, передаються при цьому в індивідуальне володіння окремих сімей. При такій формі земельних стосунків продукт, що отримується в результаті обробки конкретної ділянки землі, складає вже приватну власність і може стати джерелом збагачення. Отже, на зміну первісному комунізму приходить розкол суспільства на верстви, на стани, на класи. На час княжіння Володимира Русь уже склалась як ранньофеодальна європейська держава.
Історія Русі X століття розвивалась під знаком боротьби двох релігійних партій — християнської І язичницької. У фольклорі це відбилось як поєдинок Доб-рині і Змія. Антихристиянський терор перед цим кн. Святослава не сприяв стабілізації становища. Сім років по тому правив слабий князь Ярополк. Прийшовши до влади ціною життя свого брата Ярополка, молодий кн. Володимир опинився перед проблемами, що вимагали негайного вирішення. Серед них була необхідність задобрити варягів, які в складі руських дружин починали бунтувати проти своїх роботодавців. Наступною проблемою було забезпечення окраїн Русі від територіальних зазіхань і постійних нападів сусідів. І останнє — треба було припинити відцентрові виступи племінних вождів на окраїнах Русі.
Нова Руська держава потребувала більш досконалого апарату влади. Зміцненню системи державного управління сприяли реформи кн. Володимира — релігійна, адміністративна, військова, судова. Першою з них була релігійна.
Невдале реформування язичництва. Невдале реформування кн. Володимиром язичництва, спроба ввести монотеїзм на базі язичницьких богів, перш за все Перуна, потерпіла поразку. Археолог Я. Є. Боровський розкопав капище в центрі Києва. Воно точно зорієнтовано по сторонах світу — південь-північ, і має досить незвичайну видовжену форму з пелюстками-п'єдеста-лами, на яких колись стояли скульптури язичницьких богів.
Иван 3 - первый принял титул – государь всея Руси, двуглавый орел стал гербом нашего государства, был возведен из красного кирпича Кремль, было свергнуто татаро-монгольское иго, был создан первый судебник, стали формироваться органы управления, принимал зарубежных послов в Грановитой палате. Ввел термин «РОССИЯ» .
Объединение русских земель. Правление Ивана III – ускорение процесса объединения русских земель вокруг Москвы.
Итоги объединенной политики Ивана III :
1463 г . присоединение Ярославского княжества.
1471 г . битва москвичей с иногородцами на реке Шелони. Победа Ивана III .
1474 г . присоединение Ростовского княжества.
1478 г . присоединение Новгородской земли.
1485 г . присоединение Тверского княжества.
После присоединения Твери Иван III титулует себя государем всея Руси.
1485 г . присоединение Вятской земли.
Дальнейшее «собирание» земель при Василии III . Во времена правления Василия III объединительная политика была продолжена. 1510 г . – полное присоединение Пскова и уничтожение псковской феодальной республики. 1521 г . – присоединение Рязани. 1514 г . – присоединение Смоленска. Главный итог правления Василия III – окончание процесса политического и территориального объединения русских земель и создание единого многонационального государства.
Значение образования русского централизованного государства.
1. Крупный прогрессивный шаг по сравнению с экономической и политической раздробленностью княжеств и земель.
2. Были созданы условия для дальнейшего экономического, политического и культурного развития страны; укрепление феодальных отношений.
расширению международных связей русского государства.
защите от внешних врагов.
Поражение монголо-татар. Ход событий – начало октября 1480 года – русские и татарские (ордынские) войска стали друг против друга на Угре – притоке Оки. 11 октября 1480 года хан Ахмат увел свои войска с Угры.
Итоги «стояния на Угре» . Иго Золотой орды, длившееся 240 лет, на Руси пало. Стояние на Угре показало мощь единого русского государства и дипломатическое искусство Ивана III .
Централизованная система управления. Для России конца XY – начала XYI вв. было характерно сочетание единства страны и разнообразия укладов и социальных отношений в прежде независимых землях. Местные князья становились наместниками Москвы.
Органы системы управления. Боярская дума – совещательный орган при великом князе. До середины XYI в. действовали два общегосударственных ведомства. Дворец – возглавлялся дворецким, ведавшим личными (дворцовыми) землями великого князя. После присоединения новых территорий к Москве появляются местные дворцы. Казна, возглавлявшая казначеями, была главным государственным хранилищем. В ней хранились не только деньги и драгоценности, но и государственный архив и государственная печать. Это была государственная канцелярия, руководившая и внешней политикой. В последствии из казны выделились главные органы отраслевого управления – приказы.
Разграничение функций государственных чиновников. Дьяки (первоначально – писцы) играли основную роль в складывавшемся аппарате власти, ведали делопроизводством. Наместники – властители уездов, на которые делилась страна. Волостели – властители станов и волостей, на которые делились уезды.
Слабость системы управления. Наместники получали управление территориями «в кормление» (вознаграждение за прежнюю службу в войсках, но не за исполнение административных и судебных обязанностей) .
Первый свод законов единого государства 1497 г . – Судебник Ивана III . В нем была определена компетенция должностных лиц, были установлены процессуальные нормы, наказания. Законодательно был установлен Юрьев День – право ухода крестьян от землевладельца лишь за неделю до и неделю спустя 26 ноября;
Первоначально население охотно принимало медные копейки как привычные по внешнему виду деньги. Однако неумеренный выпуск медных копеек, которые выпускали пять дворов (два московских — Старый и Новый, а также дворы в Новгороде, Пскове и Кукенойсе) , а также ограничения по приёму медных монет привели к их обесценению: к 1662 году за серебряную копейку давали 15 медных. Обесценение медных копеек вызвало расстройство денежного обращения, дороговизну и голод. Крестьяне отказывались продавать зерно, а купцы — товары за медь. Вскоре после Медного бунта в Москве, вспыхнувшего в 1662 году, а также ряда народных волнений в других городах, в том числе Новгороде и Пскове, чеканка медных копеек была прекращена, денежные дворы «медного дела» закрыты, возобновилась чеканка серебряных копеек. Медные монеты были изъяты из обращения, в течение месяца после отмены реформы казна выкупала медные копейки по курсу: 100 медных копеек за 1 серебряную
Розквіт і піднесення Київської Русі зайняли період з кінця X — до середини XI ст. Він припадає на час князювання Володимира Великого (978-1015 pp.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 pp.). За цих князів завершився процес формування території держави.
Феодалізм був першою господарською системою, яка базувалась на антагонізмі. Ця система своїми внутрішніми ресурсами забезпечила відтворення робочої сили. Крім того, у цій системі були закладені передумови вдосконалення людини як працівника. Усе це визначало ріст сукупного суспільного багатства, отже, тим чи іншим чином вирішувало безліч проблем поступального розвитку суспільства в цілому.
Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общини. Орні землі, залишаючись колективною власністю територіальних общин, передаються при цьому в індивідуальне володіння окремих сімей. При такій формі земельних стосунків продукт, що отримується в результаті обробки конкретної ділянки землі, складає вже приватну власність і може стати джерелом збагачення. Отже, на зміну первісному комунізму приходить розкол суспільства на верстви, на стани, на класи. На час княжіння Володимира Русь уже склалась як ранньофеодальна європейська держава.
Історія Русі X століття розвивалась під знаком боротьби двох релігійних партій — християнської І язичницької. У фольклорі це відбилось як поєдинок Доб-рині і Змія. Антихристиянський терор перед цим кн. Святослава не сприяв стабілізації становища. Сім років по тому правив слабий князь Ярополк. Прийшовши до влади ціною життя свого брата Ярополка, молодий кн. Володимир опинився перед проблемами, що вимагали негайного вирішення. Серед них була необхідність задобрити варягів, які в складі руських дружин починали бунтувати проти своїх роботодавців. Наступною проблемою було забезпечення окраїн Русі від територіальних зазіхань і постійних нападів сусідів. І останнє — треба було припинити відцентрові виступи племінних вождів на окраїнах Русі.
Нова Руська держава потребувала більш досконалого апарату влади. Зміцненню системи державного управління сприяли реформи кн. Володимира — релігійна, адміністративна, військова, судова. Першою з них була релігійна.
Невдале реформування язичництва. Невдале реформування кн. Володимиром язичництва, спроба ввести монотеїзм на базі язичницьких богів, перш за все Перуна, потерпіла поразку. Археолог Я. Є. Боровський розкопав капище в центрі Києва. Воно точно зорієнтовано по сторонах світу — південь-північ, і має досить незвичайну видовжену форму з пелюстками-п'єдеста-лами, на яких колись стояли скульптури язичницьких богів.