Середньовіччя[ред. • ред. код]Докладніше: Середньовічна ФранціяСередньовіччя ознаменувалося нескінченними битвами за владу між франкськими династіями. 406 р. — початок вторгнення германських племен. Територія залишалася під владою римлян до 5 ст. н.е., коли франки та інші німецькі племена завоювали регіон. 497 р. — утворення Франкської держави. Середні віки ознаменувалися нескінченними битвами за владу між франкськими династіями. Карл І Великий правив з 768 по 814 рік і припинив розбрати, значно розширивши кордони свого королівства, а у 800 році зажадав корону Священної Римської Імперії. 843 р. — у складі Західно-Франкського королівства. 987 р. — одержала трон Капетіанська династія у Західно-Франкського королівства, яко стало Францією. XI ст. — настав час відродження і процвітання наук, незважаючи на триваючі війни з Англією. У цей же час країна втягнута в Хрестові походи — священну війну, яку веде Церква з нехристиянськими народами Сходу. Назва «Франція» згадується з ХІ ст. Вона походить від латинського Regnum Francorum — «Королівство Франків». Французькі королі ІХ-XIV ст.ст. часто отримували прізвиська, які характеризували їх правління або особу. Наприклад: Людовик Благочестивий, Карл II Лисий, Роберт II Побожний, Людовик VI Товстий, Людовик VII Молодий, Людовик IX Святий, Філіп III Відважний, Філіп IV Красивий, Жан II Добрий. 1226 — 1270 р. — централізація держави за Людовика IX. 1302 р. — перший французький парламент — Генеральні штати. Початок XV ст. — кінець Капетіанської династії. 1337 — 1453 р. — «Столітня війна» з Англією. Національний дух військ значно підняла 17-річна дівчина, Жанна д'Арк, яка в 1429 році об'єднала французькі війська для захисту Орлеана. Її було схоплено, передано в руки англійців та засуджено. Загинула вона на багатті у місті Гавр за єресь. 1453 — «Столітня війна» з Англією завершилася перемогою Франції, Англійці були вигнані з усіх французьких земель (за винятком Кале). Релігійні і політичні переслідування, кульмінацією яких стали Релігійні війни (1562-98 рр.), продовжували краяти Францію протягом всього XVI ст. XV ст. — приєднання до Франції Бургундії, Пікардії, Провансу, Бретані. Завершення територіального об'єднання країни. У 1572 році, в Парижі, під час різні на Карнавалі у Варфоломіївську Ніч було вбито близько 3000 гугенотів. Пізніше гугенотам були гарантовані релігійні, цивільні і політичні права. У 1574 р. королем Франції став Генріх III. Його вбив фанатик-чернець у 1589р., але перед смертю він встиг оголосити своїм наступником Генріха Наваррського (Генріха IV). Він був протестантом і не здобув визнання французів. У 1593 р. Генріх IV відрікся від протестантської релігії і з словами «Париж вартий меси» прийняв католицизм. 1648 р. — Ельзас увійшов до складу Франції.
XII век был одним из самых ужасных периодов потрясения для Руси. С востока на неё нахлынули монголы с бесчисленными полчищами покорённых татарских племён, которые разорили, обезлюдили большую часть Руси и поработили остаток населения; с северо-запада угрожало ей немецкое племя под знаменем западного католичества. Задачей политического деятеля того времени было поставить Русь по возможности в такие отношения к разным врагам, при которых она могла удержать своё существование. Человек, который принял на себя эту задачу и положил твёрдое основание на будущие времена дальнейшему исполнению этой задачи, по справедливости может называться истинным представителем своего века. Таким человеком в русской истории является князь Александр Ярославович Невский.
406 р. — початок вторгнення германських племен. Територія залишалася під владою римлян до 5 ст. н.е., коли франки та інші німецькі племена завоювали регіон.
497 р. — утворення Франкської держави. Середні віки ознаменувалися нескінченними битвами за владу між франкськими династіями.
Карл І Великий правив з 768 по 814 рік і припинив розбрати, значно розширивши кордони свого королівства, а у 800 році зажадав корону Священної Римської Імперії.
843 р. — у складі Західно-Франкського королівства.
987 р. — одержала трон Капетіанська династія у Західно-Франкського королівства, яко стало Францією.
XI ст. — настав час відродження і процвітання наук, незважаючи на триваючі війни з Англією. У цей же час країна втягнута в Хрестові походи — священну війну, яку веде Церква з нехристиянськими народами Сходу.
Назва «Франція» згадується з ХІ ст. Вона походить від латинського Regnum Francorum — «Королівство Франків». Французькі королі ІХ-XIV ст.ст. часто отримували прізвиська, які характеризували їх правління або особу. Наприклад: Людовик Благочестивий, Карл II Лисий, Роберт II Побожний, Людовик VI Товстий, Людовик VII Молодий, Людовик IX Святий, Філіп III Відважний, Філіп IV Красивий, Жан II Добрий.
1226 — 1270 р. — централізація держави за Людовика IX.
1302 р. — перший французький парламент — Генеральні штати.
Початок XV ст. — кінець Капетіанської династії.
1337 — 1453 р. — «Столітня війна» з Англією. Національний дух військ значно підняла 17-річна дівчина, Жанна д'Арк, яка в 1429 році об'єднала французькі війська для захисту Орлеана. Її було схоплено, передано в руки англійців та засуджено. Загинула вона на багатті у місті Гавр за єресь.
1453 — «Столітня війна» з Англією завершилася перемогою Франції, Англійці були вигнані з усіх французьких земель (за винятком Кале). Релігійні і політичні переслідування, кульмінацією яких стали Релігійні війни (1562-98 рр.), продовжували краяти Францію протягом всього XVI ст.
XV ст. — приєднання до Франції Бургундії, Пікардії, Провансу, Бретані. Завершення територіального об'єднання країни.
У 1572 році, в Парижі, під час різні на Карнавалі у Варфоломіївську Ніч було вбито близько 3000 гугенотів. Пізніше гугенотам були гарантовані релігійні, цивільні і політичні права.
У 1574 р. королем Франції став Генріх III. Його вбив фанатик-чернець у 1589р., але перед смертю він встиг оголосити своїм наступником Генріха Наваррського (Генріха IV). Він був протестантом і не здобув визнання французів. У 1593 р. Генріх IV відрікся від протестантської релігії і з словами «Париж вартий меси» прийняв католицизм.
1648 р. — Ельзас увійшов до складу Франції.