події 1943 року
5 січня • 11-річна Елізабет Тейлор підписала довготривалий контракт з кінокомпанією Metro-Goldwin-Meyer і почала зйомки у своєму другому фільмі "Лессі повернеться додому". Перша стрічка з майбутньою зіркою світового кіно, "Кожної хвилини хтось народжується", була знята на студії Universal Pictures, коли Тейлор, сім'я котрої в 1939 році переїхала з Англії до США, було десять років.
9 січня • Античанкайшистський уряд на чолі Ван Цзин-веєм, утворений японцями у 1940 році, оголосив війну США і Великій Британії.
10 січня • Румунський воєнний диктатор Антонеску прибув з триденним візитом у Ставку Гітлера, щоб відкинути звинуваченя в тому, що німецькі війська були оточені під Сталінградом із-за нездатності румунів стримати наступ радянських військ на південній ділянці Східного фронту. Цього ж дня після відмови фельдмаршала Фрідріха Паулюса капітулювати, радянський Донський фронт під командуванням генерал-лейтенанта Костянтина Костянтиновича Рокоссовського почав масований наступ на оточене в Сталінграді німецьке угруповування.
14 січня • У Касабланці (Марокко) відбулась таємна конференція за участю президента США Франкліна Рузвельта і прем'єр-міністра Британії Вінстона Черчілля, на якій були обговорені плани спільних військових дій проти Німеччини та її союзників, відкриття другого фронту в Європі і прийнято рішення вимагати безумовної капітуляції від Німеччини, Італії та Японії.
15 січня • У Вашингтоні завершено будівництво Пентагону, найбільшого у світі адміністративного будинку (тривало 16 місяців і коштувало 83 мільйони доларів), в якому розмістилося Міністерство оборони США. Довжина кожної з п'яти сторін будівлі дорівнює 281 м, а загальна площа п'яти поверхів (без двох підземних) — 604 000 м2. Сьогодні в Пентагоні працюють близько 26 000 чоловік.
Объяснение:
Головні події 1943 року
• Таємна конференція у Касабланці, 14 січня
• Капітуляція Фрідріха Паулюса, 31 січня
• Закінчення Сталінградської битви, 2 лютого
• Корюківські розстріли, 2 березня
• Хатиньська трагедія, 22 березня
• Відкриття ЛСД, 16 квітня
• Створення стрілецької дивізії СС «Галичина», 28 квітня
• Курська битва, 5 липня
• Волинська трагедія, 11 липня
• Закінчення Курської битви, 23 серпня
• Битва за Дніпро, 26 серпня
• Операція «Дуб», 12 вересня
• Відновлення Московського патріархату, 12 вересня
• Республіка Салó, 23 вересня
• Італія оголосила війну Німеччині, 13 жовтня
• Битва за Київ, 6 листопада.
Політичні лідери 1943 року
• Іспанія: Франсиско Франко (1939-75)
• Вільна Франція: Шарль де Голль (1940-44)
• Великобританія: Вінстон Черчілль (1940-45), Георг VI (1936-52)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Шон Лестер (1940-46)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Франклін Делано Рузвельт (1933-45)
• Третій Рейх: Адольф Гітлер (1933-45)
• УРСР: Микита Хрущов (1938-47)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька держава: Філіпп Петен (1940-44).
Города Эллады подчиняются Македонии
Говорить о том, что города Эллады подчиняются Македонии мы можем только исходя из деятельности Филиппа, и потом Александра Македонского.
Но все началось раньше, от деятельности Перикла. Он стремился объединить полисы Греции, но умер во время Пелопоннесской войны. Тогда Эллада разделилась на 2 части: полисы, выступающие на стороне Афин, а другие полисы поддерживали Спарту. Так, появились Афинский морской союз и Пелопоннесский союз.
В борьбе союзов победила Спарта, а в Афинах настал упадок, поэтому они должны были платить большую дань, которая разорила Афины еще больше. Из-за этого афиняне восстали против спартанцев снова. Ослабевшие Афины с противоречиями в гражданском коллективе усилению Македонии.
В Македонии плодородные земли и много лесов, то есть страна имела выгодное географическое положение и была экономически богатой. Македония не поддерживала Афины, а поддерживала персов, что не мешало вести торговлю с Афинами и Спартой во время их войны. Так, Македония стала еще богаче, а при Филиппе получила мощную армию, которая и при Филиппе, и при Александре Македонском позволила покорить Грецию, которая окончательно потеряла свою независимости после битвы при Херонеи.
Ру́сско-шве́дская война́ 1808—1809 годов (Финляндская война), в шведской и финской историографии именуется Фи́нской (фин.Suomen sota, швед. Finska kriget) — война между Россией, поддержанной Францией и Данией, против Швеции. Была последней из серии русско-шведских войн.
Закончилась победой России и заключением Фридрихсгамского мирного договора, по которому Финляндия перешла от Швеции к России, войдя в состав Российской империи как Великое княжество Финляндское.