Объяснение:
1) Анна Иоанновна, императрица российская, родилась 28 января (7 февраля) 1693 г. Ее родителями были Иван 5-й Алексеевич и Прасковья Федоровна Салтыкова. Анна была приглашена занять царский престол. Однако пригласившие ее члены Тайного верховного совета серьезно ограничили полномочия царицы
2) Они добивались подтвердить их полномочия.
3) Александр II был убит в результате нападения, осуществлённого несколькими членами организации «Народная воля» в Санкт-Петербурге на набережной Екатерининского канала с самодельных метательных снарядов. Террористы надеялись, что убийство царя вызовет революцию и приведёт к социальным преобразованиям.
4) Можно считать приходом по наследству
5) финансы.
вопросы юстиции.
дела духовенства.
дела военных.
вопросы промышленности и торговли.
Объяснение:
Суверенітет як невід’ємна і сутнісна характеристика держави є одним із головних об’єктів забезпечення національної безпеки. Отож в умовах глобалізації, зростання взаємозалежності держав особливої актуальності набуває проблема визначення співвідношення зазначених категорій. З позиції забезпечення зовнішньої безпеки можна розглядати численні інтеграційні за своїм змістом проекти досягнення миру в Європі, що розроблялися, які, однак, через відсутність політичної волі європейських монархів не могли бути реалізовані на той час. Переосмислення підходів у питанні забезпечення безпеки відбулося у ХVІІ сторіччі. Новий поштовх розвитку ідеї щодо забезпечення безпеки держави дала епоха Просвітництва. Наступним історичним етапом у розвитку ідеї безпеки стало усвідомлення того, що самозбереження суверенних держав і розвиток міждержавних відносин вимагає міждержавної співпраці як додаткового інструменту забезпечення внутрішнього благополуччя і зовнішньої безпеки. Така співпраця, у свою чергу, потребувала більш усталених і надійних міждержавних зв’язків, які двосторонні договори не завжди могли забезпечити. Разом з тим створення адміністративних союзів виявило раніше не досліджені проблеми забезпечення безпеки держави. Розпочатий у ХІХ ст. рух у напрямі інституціоналізації міждержавної співпраці досяг кульмінації, коли в 1919 р. було створено Лігу Націй. Головним напрямом діяльності Ліги була функція по підтриманню міжнародного миру і безпеки, реалізація якої безпосередньо зачіпала питання забезпечення державного суверенітету і безпеки як держав-членів, так і решти країн світу. Ліга Націй не змогла розробити механізм колективної безпеки в Європі, який би міг об’єднати зусилля європейських держав для спільного усунення загрози миру і припинення будь-якої агресії. Дієвою формою забезпечення безпеки в Європі могли б стати регіональні пакти про взаємну до які б надавали всім підписантам однакові гарантії у випадку нападу на них агресора. Однак Ліга не ставила за мету розробку таких документів, внаслідок чого окремі держави вимушені були поза межами Ліги ініціювати їх розробку, як це мало місце з проектом «Східного пакту», або укладати багатосторонні угоди про взаємну до Невдала спроба створити першу міжнародну організацію, що покликана була сприяти забезпеченню світового правопорядку, заснованого на повазі до суверенітету держав, не змогла забезпечити підтримання миру і забезпечення національної безпеки. Серед головних причин невдачі цієї спроби слід назвати те, що створена організація не набула наддержавного характеру і була позбавлена реальних важелів впливу на ситуацію.
