1. в енергетиці – парова машина, електродвигун, двигун внутрішнього згорання;2. в сфері заміни ручної праці машинами – механізація основних робочих процесів, комплексна механізація, виникнення системи машин, створення автоматів;3. на транспорті – заміна парових двигунів дизельними та іншими двигунами внутрішнього згорання, створення цільнометалевих транспортних засобів;4. у виробництві матеріалів – перехід від абсолютної переваги чорних металів до масового використання алюмінію, кольорових металів, пластмас;5. в сільському господарстві – додаток простої заміни ручної праці машинами та вплив їх
Протягом історичного розвитку стародавні Греція і Рим, при всій різноманітності суспільних відносин та державного устрою в кожній із цих країн, створили багатющу, велику і неповторну культурну спадщину. В історії світової культури вона визначається як антична, греко-римська культура. Культури Греції та Риму - це дві взаємопов´язані, хоч і не тотожні частини одного цілого.
Роль античної спадщини в розвитку європейської культури неможливо переоцінити. Недаремно античну культуру називають колискою європейської цивілізації. Після періоду середньовічного небуття значної частини античних цінностей вона немов чарівний птах фенікс оживає в переосмисленому вигляді у творах митців Відродження. На основі античної традиції в європейській практиці утверджується гуманістичний світогляд, цінності земного буття, ідеал досконалої гармонійної людини. Саме поєднання гуманізму, допитливості, раціоналізму з мистецькою довершеністю робить культуру античного світу одним з провідних духовних надбань людства.
Антична спадщина і традиції, їх гуманістичний зміст становили основу передусім культури і мистецтва Візантії та Близького Сходу. Так, в епоху еллінізму в Олександрії склався просвітницький центр, у якому перехрещувалися шляхи грецької і давньосхідної культурних традицій, розвивалися природничі і гуманітарні науки, філософські школи, розквітало високе мистецтво.
Грецька культура сприймалася в наступні століття як неповторний феномен, історичне чудо. Вона створила таку силу-силенну понять і термінів (у політиці, науці, мистецтві), що дослідник Якоб Бурхарт мав підстави скати: "Ми бачимо очима греків і розмовляємо зворотами їхньої мови". Саме в Стародавній Греції склалися і утвердились такі фундаментальні соціально-політичні поняття, як громадянська свобода і громадянський обов´язок, людяність, гармонійність розвитку особистості, усвідомлення співвідношення особистого і суспільного.
Грецьке мистецтво і культура - пам´ятки архітектури, скульптури, живопису, література, філософія, театр, музика, художні ремесла – стали невід´ємною частиною світосприйняття і життєдіяльності світового соціуму. Ось чому античне мистецтво є для нас класикою. Воно вічне, не підвладне часові, тому що втілює загальнолюдські цінності. І є людина, яка здатна сприймати прекрасне.
Античність, її культура і мистецтво - вічне, невичерпне джерело ідей, думок, художніх відкриттів. З нього людство в усі часи черпало натхнення до творіння прекрасного. Без цієї невмирущої спадщини неможливо уявити шляхи соціального і духовного прогресу людства, його майбутнє.
Иван Грозный – первый русский царь, что славился своим крутым нравом и склонностью к садизму.
Иван Грозный появился на свет 3 сентября 1530 г., под Москвой. Он родился в браке Василия III и Елены Васильевны Глинской.
После смерти отца, он остался с матерью. Рос юный Иван Васильевич среди интриг, убийств и заговоров. Именно в тот момент у него стала проявляться жестокость. А в 1538г. умерла и его мать.
16 января 1547, когда Ивану Васильевичу исполнилось семнадцать, в Успенском соборе состоялось торжественное венчание на царство Ивана IV.
За время правления, Иван Грозный провел ряд реформ, установил торговые отношения с разными странами, участвовал во многих войнах. Царь всегда был горд победами в сражениях. Но в 1564 г войско во главе с воеводой Шуйским потерпело поражение. Иван Грозный стал искать «виноватых», тем самым увеличив опалы и казни. Но на этом не закончились его ошибки правления. Иван IV не добился успеха в экономическом плане, когда разделил страну на две части. А последующие войны завершались неудачей и потерей русских земель. После больших утрат, князь «открыл глаза» и перестал казнить невинных людей. Через какое-то время он стал составлять поминальные списки и отправлял их в монастыри. Он каялся в содеянном.
О личной жизни Ивана Грозного можно сказать немного. Историки считают, что он был женат семь раз. Иван и Федор были сыновьями из первого брака. А Дмитрий был третьем сыном, который родился благодаря седьмому браку. Но в девятилетнем возрасте он погиб в Угличе.
Периоды молитв и покаяний сменялись страшной яростью. Считается, что во время одной из такой вспышки, он убил единственного своего наследника. А другой сын, Федор, был не управлять Россией. Иван Грозный был в отчаянии и отправил пожертвование в монастырь, на помин души.
Иван Васильевич Грозный был известен не только как садист. Он был образованным человеком. Русский царь внёс вклад в развитие архитектуры, книгопечатания.
18 марта 1584, Ивана Грозного захоронили в московском Архангельском соборе. Причины гибели неизвестны. Зная, что князь обладал крепким здоровьем, люди до сих пор считают, что его смерть была насильственной.
Интересные факты творчество