Битва при Сомме 5 сентября 1916го, в нём впервые появились танки.
Одной из причин ПМВ - было как раз таки развитие военного тела, научно-технический прогресс создал множество новых орудий для убийств (пулемёты, самолёты, броневики, подлодки, колючую проводку и пр.). Однако, соревнование в технике по время самой войны - было ещё более интенсивным, входе длительной окопной воды с множеством потерь за метр земли - требовалось создание новых типов вооружения, для минимализации ресурсов и затрат. Это, привело к тому, что под конец войны авиация, флот, артиллерия и танки -стали решающей силой, нежели человек
Відповідь:
30 січня 1930 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) СРСР «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…». Цей документ запустив на повну процес репресій проти селян, який більшовики назвали «розкуркуленням». Термін «розкуркулення» займав важливе місце у радянській ідеологічній системі: слово «куркуль» використовувалося як лайливе, у переліку книг для обов’язкового читання школярів були казки і повісті про жорстоких «глитаїв», які «експлуатували бідняків», а за деякими із них, як от історія про піонера Павлика Морозова, «який виступив проти куркульства в особі свого батька і героїчно загинув», ставили спектаклі і знімали художні фільми. За цією пропагандистською «завісою» радянська влада надійно сховала правду про свою війну із селянством – дрібними приватними сільгоспвиробниками, які не піддалися на маніпулятивні гасла більшовиків.
Селяни не могли зрозуміти, про яку «свободу» говорять комуністи, якщо їх фактично примушують віддати землю, худобу, реманент у так звану «колективну власність», а також і вирощене ними зерно.
Комуністичні пропагандисти і агітатори виявилися безсилими в тому, щоб зламати раціоналізм хліборобів і «заманити» їх до колгоспів.
Сталінська колективізація на селі передбачала не тільки об'єднання селян у колгоспи, а й ліквідацію цілого класу хазяйновитих заможних господарів, яких комуністи називали куркулями. Сталін особисто проголосив політику «ліквідації куркульства як класу».
Мета боротьби радянської держави з куркулями:
1. передача державі (тобто колгоспам, комунам, артілям) найрентабельніших селянських господарств разом із землею й реманентом;
2. вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції, які зберігалися в куркульських господарствах;
3. ліквідація найзаможнішого селян, який комуністи вважали найбільшою загрозою для пролетарської диктатури.
Форма боротьби з заможним селянством - так зване «розкуркулення», тобто економічне пограбування селян, порушення їхніх політичних і соціально-економічних прав, репресії. Розкуркулення відбувалося в умовах, коли не було чіткого визначення, хто є куркулем: чи це той, хто використовує найману працю, чи просто заможний селянин.
Тобто, вони ставилися вороже до радянської влади через створення колгоспів (яким селяни протистояли) і через політику розкуркулення, яка була частиною сталінської колективізації на селі.
Пояснення:
Якщо цього не достатньо чи вам не підходить ця інформація, можете прочитати більше про це в інтернет ресурсах "політика розкуркулення", "репресії радянської влади щодо заможного селянства" і т.д.
Таким образом, в конце XIX – начале XX вв. на территории Казахстана существовали 3 основных типа скотоводческого хозяйства – кочевое, полукочевое, оседлое. Они сложились под влиянием ряда факторов: естественно-географических, социально-экономических и исторических. Причем естественно-географические условия являлись одним из важных факторов, определявших существование того или иного типа хозяйства. Все более существенное влияние на тип хозяйства оказывал социальный фактор. При всех особенностях скотоводства практически для всей территории Казахстана определилась зависимость между обеспеченностью скотом и типом хозяйства.