1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
Объяснение:
Ак Орда: система управления, внешняя политика
В Ак Орде была установлена феодальная система управления, то есть был хан, феодалы, налоги брали с военнослужащих и с крестьян урожаем.
Что касается внешней политики, то Ак Орда устанавливалась торговые отношения с разными азиатскими странами.
Могулистан: система управления, внешняя политика
Могулистаном правил хан, наследственное право на троне отсутствовало, а преемника назначал действующий хан, который был из династии чингизидов или монгольской знати. Большое влияние имела также знать, которая происходила из таких племен как калучи, арлат, чорас. Государственное управление в Могулистане было централизовано и подчинено хану. Система управления была улусная, соответственно, были улусбеки как главы дулатов.
Внешняя политика велась с различными мусульманскими странами, которые «поделились» исламом, с различными монгольскими народностями и племенами, и другими среднеазиатскими государствами.
Сходства 2х государств:
Ак Орда и Могулистан являлись похожими ханствами, которые управлялись ханами, были феодалными.
В обоих ханствах с населения взымались налоги, как денежные, так и натуральные.
Эти государства были соседними, занимали одну территорию, так как находились на территории, ныне принадлежащей Казахстану.
И оба ханства вели войну с Тамерланом. И Ак Орда, и Могулистан затем распались.