Розробки уроків Розробки уроків Підручники Відео Атласи Реферати Книги
НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.) §43. Гетьманування Юрія Хмельницького Переяславські статті. У жовтні 1659 року в Переяславі в оточенні російських військ під командуванням О. Трубецького козацька старшина знову обрала гетьманом Юрія Хмельницького. Юрія примусили підписати невигідний для України договір, так звані Переяславські статті, за яким:
• російські загони мали право розташовуватися в усіх великих містах України;
• російські воєводи мали право перебувати в Києві, Переяславі, Ніжині, Умані, Брацлаві;
• козакам заборонялося здійснювати походи й вести зовнішню політику без дозволу царя;
• обрання гетьмана, призначення старшин і полковників відтепер могло відбуватися тільки з царського дозволу;
• новообраний гетьман мав присягати на вірність московському цареві;
• козаки були зобов'язані вирушати в похід за наказом царя;
• українська церква підпорядковувалася московському патріархатові (За «Довідником з історії України»).
Юрій Хмельницький (бл. 1641—?)
Молодший син Б. Хмельницького, слабкодуха особа з психічними вадами. Народився на хуторі Суботові, деякий час навчався в Києво-Могилянській колегії. У квітні 1657 року на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким, 16-річний Юрій був проголошений гетьманом України, а по смерті його батька на козацькій раді в Чигирині козаки підтвердили свій вибір. Та Юрій не тільки не мав хисту до військової та державної справи, а й був слабкою особистістю без чітких переконань, людиною, якою було легко маніпулювати. Це не залишилося непомітним для іноземних загарбників, які стали вміло використовувати його як маріонетку для досягнення своїх політичних цілей. Неодноразово він то підкорявся Московському царству, то повертався в бік Польщі, то ставав васалом Османської імперії. Урешті-решт, це й занапастило Ю. Хмельницького: його вбито за невідомих обставин, і навіть точна дата смерті гетьмана невідома. (За «Довідником з історії України»
Консервация политического режима Лозунгом нового руководителя партии Л. И. Брежнева во внутренней политике стала «стабильность». Это означало отказ от «перетряхивания» кадров и частой смены руководящего состава, происходившей при Хрущеве, и впоследствии дало основания назвать эпоху правления Брежнева «застоем». Фактическая несменяемость высшего руководства привела к тому, что средний возраст членов Политбюро ЦК КПСС к концу 1970-х гг. превышал 70 лет. Окончательно сформировался слой партийных, государственных и хозяйственных руководителей, неофициально называемый номенклатурой, стремившийся к замкнутости и закреплению своего правящего положения. Материальные привилегии номенклатуры росли, в том числе и за счет использования служебного положения в корыстных целях, незаконного обогащения, коррупции, сращивания с теневым сектором экономики. Произошел постепенный отказ от очевидно авантюристических планов Хрущева о построении коммунизма к 1980 г. В 1977 г. была разработана и принята новая Конституция СССР, в которой провозглашалось, что СССР является «общенародным государством» без существенных социальных и национальных различий и достиг стадии «развитого социализма». Конституция закрепляла ряд имеющихся социальных прав граждан СССР, в том числе право на жилье. Статья 6 Конституции закрепляла «руководящую и направляющую роль» КПСС в советском обществе
Из Средневековья пришло к нам прекрасное слово «рыцарь».Полное рыцарское вооружение составляли твердые стальные латы, закрывавшие туловище, или гибкая кольчуга, шлем, украшенный перьями или конской гривой, с железным забралом; руки и ноги также покрывались железной броней; кроме того, употреблялся и щит. Их кони тоже были одеты в броню.Таким образом, рыцарь с ног до головы был закован в железо и мало доступен для ударов; поэтому средневековые сражения не отличались большим кровопролитием. Зато сбитый с коня рыцарь уже не мог проворно двигаться. Потому что доспехи весили 40 килограммов. И от рыцаря требовалась недюжинная сила, чтобы он смог бы его носить. Владеть оружием и управлять конём рыцари учились с детства. Но читать и писать доблестные рыцари не умели.В Средние века сразу можно было отличить знатного человека — рыцаря от «чёрного люда» — горожан и крестьян. И не только по платью. Оденьте графа в крестьянскую одежду, и всё равно всякий скажет, что это не простой человек. Крестьянина же в рыцарском одеянии выдавали походка, плечи, опущенная голова. или рыцари в замках.Замок – это дворец и крепость феодала. Замки Европы, Ближнего Востока, Кавказа, Средней Азии возводились в хорошо защищенных местах: главная башня окружалась валами, рвами, стенами. Суровые, мощные замки с XI–XII вв. становятся более живописными, свободными по планировке, с XIII–XIV вв. превращаются в сложные комплексы построек и, наконец, в дворцовые ансамбли.Замки знати представляли собой не очень удобные жилища. В них было сыро, холодно, гуляли сквозняки. Первые замки не имели стекол в окнах и водопровода. Помещения освещались факелами из веток дерева или пучков тростника. Короли и знать строили себе замки для защиты от врагов.Из истории Средневековья известна женщина-рыцарь, Жанна д’Арк — героиня французского народа, поднявшая освободительное движение против английских захватчиков в наиболее тяжёлый для Франции период Столетней войны. Но церковники обвинили девушку в ереси и колдовстве, и девятнадцатилетняя Жанна была сожжена.
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.)
§43. Гетьманування Юрія Хмельницького
Переяславські статті. У жовтні 1659 року в Переяславі в оточенні російських військ під командуванням О. Трубецького козацька старшина знову обрала гетьманом Юрія Хмельницького. Юрія примусили підписати невигідний для України договір, так звані Переяславські статті, за яким:
• російські загони мали право розташовуватися в усіх великих містах України;
• російські воєводи мали право перебувати в Києві, Переяславі, Ніжині, Умані, Брацлаві;
• козакам заборонялося здійснювати походи й вести зовнішню політику без дозволу царя;
• обрання гетьмана, призначення старшин і полковників відтепер могло відбуватися тільки з царського дозволу;
• новообраний гетьман мав присягати на вірність московському цареві;
• козаки були зобов'язані вирушати в похід за наказом царя;
• українська церква підпорядковувалася московському патріархатові (За «Довідником з історії України»).
Юрій Хмельницький (бл. 1641—?)
Молодший син Б. Хмельницького, слабкодуха особа з психічними вадами. Народився на хуторі Суботові, деякий час навчався в Києво-Могилянській колегії. У квітні 1657 року на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким, 16-річний Юрій був проголошений гетьманом України, а по смерті його батька на козацькій раді в Чигирині козаки підтвердили свій вибір. Та Юрій не тільки не мав хисту до військової та державної справи, а й був слабкою особистістю без чітких переконань, людиною, якою було легко маніпулювати. Це не залишилося непомітним для іноземних загарбників, які стали вміло використовувати його як маріонетку для досягнення своїх політичних цілей. Неодноразово він то підкорявся Московському царству, то повертався в бік Польщі, то ставав васалом Османської імперії. Урешті-решт, це й занапастило Ю. Хмельницького: його вбито за невідомих обставин, і навіть точна дата смерті гетьмана невідома. (За «Довідником з історії України»