У Абулхаир султана была яркая юность. В 1708 году он был избран ханом башкир, а в 1709 году по возвращению в Казахское ханство был назначен правителем улуса Алимулы. Ведь у него, как у любого другого казахского султана, имелся свой улус. А «ханов всегда в истории казахского социума было много, и каждый из них опирался на свою родоплеменную группу. Так, например, в XVIII в. опорой власти хана Абулхаира являлось поколение Алимулы. В 1709-1711 годах ойраты осуществили крупное вторжение на территорию Казахского ханства. Угроза заставила казахов провести в Каракумах в 1710 году съезд, на котором предводителем ополчения был выбран Богенбай батыр. В 1713-1714 годах ойраты нанесли ряд крупных поражений.
В 1716 году был предпринят новый поход против ойратов, но он закончился поражением, одной из причин которого послужили разногласия между Абулхаиром и Каип ханом, выбранном после смерти Тауке хана.
В 1718 г. Абулхаира выбирают ханом Младшего жуза. В том же году он вместе с ханом Среднего жуза Каипом во главе 30-тысячного войска выступил против джунгар и дал сражение на реке Аягуз. Несмотря на определенные успехи, Абулхаир хан сознавал, что устоять против военной машины Джунгарского ханства военные ополчения казахов вряд ли смогут и начал переговоры с сибирской администрацией России о военном союзе против ойратов.
У VIII–IX ст. схід Англії неодноразово піддавався набігам вікінгів, які засновували тут колонії, вводили свої звичаї. Пізніше ця місцевість, де збереглася скандинавська правова система, стала називатися Данелаг, тобто область датського права. Нарешті 1066 р. країну захопили нормани, які поклали початок новій англійській державі.
Звичайно, історія Англії настільки багата різноманітними подіями, що переказати їх усі в межах однієї статті неможливо. Ми лише згадаємо деякі яскраві моменти. Такою є, наприклад, Війна Червоної та Білої троянд, в результаті якої країну було об’єднано під владою Тюдорів. Червоно-біла троянда Тюдорів і нині вважається державною емблемою Англії. XVI ст. відзначилося розривом з католицьким Римом і появою англіканської церкви. Хоч як парадоксально, але її засновник, велелюбний король Генріх VIII, спочатку був противником Реформації, полемізував із Лютером і навіть отримав від папи титул «захисник віри».
За Реформацією послідувала кривава революційна епоха, яка відкрила для Англії шлях до промислового перетворення і подальшого капіталістичного розвитку. 1707 р. Англійське королівство (включаючи князівство Уельс) об’єдналося з Шотландією, було засновано сучасну Велику Британію. 1800 р. до неї було приєднано Ірландію, яка 1922 р. розпалася і частково стала незалежною державою. 1952 р. на трон зійшла нинішня королева Єлизавета II, яка нещодавно відсвяткувала діамантовий ювілей свого правління.