ответ: Данило Романович
Данило I Романович (1201—1264) — князь Галицько-Волинський і Великий князь Київський (1240), король Русі (1253). Син князя Романа II Мстиславича з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.
Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.
1223 — разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.
Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.
Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму
В начале двадцатого века в Екатеринбурге зародилось крупнейшее революционное движение на Уральских землях.
Наиболее известным организатором этого движения стал Яков Свердлов. В октябре 1905 года после объявления Манифеста в городе был организован митинг, который был основан на опубликованной прокламации.
На Кафедральной площади была установлена трибуна, с которой и выступил Свердлов перед большим числом собравшихся людей.
Однако выступление было сорвано пришедшими на митинг погромщиками.
В итоге мирная демонстрация превратилась в кровавое столкновение, в котором участвовало казачество. Это событие было важным для всей социалистической революции, поэтому в 1919 году Кафедральная площадь была переименована в Площадь 1905 года.
Собрания большевиков проводились повсеместно в окрестностях Екатеринбурга. В них участвовал даже будущий глава Временного правительства А. Керенский, который на тот момент находился под контролем полиции.
Революционная деятельность екатеринбуржцев сказалась на ходе всей революции, так как Екатеринбург всегда был одним из важнейших городов Уральского округа, в котором располагалось множество важнейших производственных мощностей государства. Большое число рабочих обеспечило массивность движения революционеров.