Своё эссе я хотела бы начать с высказывания великого писателя Ивана Бунина: «Была Россия, был великий, ломившийся от всякого скарба дом, населенный могучим семейством, созданный благословенными трудами многих и многих поколений, освященный богопочитанием, памятью о и всем тем, что называется культом и культурой. Что же с ним сделали? Заплатили за свержение домоправителя полным разгромом буквально всего дома и неслыханным братоубийством, всем тем кошмарно-кровавым балаганом, чудовищные последствия которого неисчислимы...» (И.Ф.Наживин. Записки о революции.1917-1921г.Изд-во:Кучково поле.2016г).
Разделяю подобную точку зрения и поддерживаю писателя. Настоящий разгром в стране, разруха, последующий голод, гражданская война. У людей ни остаётся ничего святого ,начинаются гонения на церковно служителей, разрушаться церкви. Смута ,хаос похуже чем было в Эпоху 1602-1612 г.(Время Лжедмитрия первого и второго).
Гадяцький договір підписав І. Виговський з Річчю Посполитою в 1658 році .
На мою думку і думку багатьох істориків , цей договір став провальним для української державності , бо з цим договором , по-перше , Україна відмовилася від своєї незалежності , за яку так довго боролися під час Національно-визвольної боротьби , по-друге , підштовхнув Україну до соціальних конфліктів , закресливши здобутки попередньої війни , по-третє , знищив усі соціальні та економічні здобутки Гетьманщини .
А щодо Гадяцької унії Литви , Польщі та України , мовляв , це урівняє в правах всіх держав-членів Речі Посполитої , але насправді все виявилося по-іншому : польській і литовській владі не потрібно було мати ще одного суперника на Сході . Також польській та литовській шляхті не потрібно було надавати Україні всіх превілеїв повноцінного члена федерації .
Отже , Гадяцька унія — політична маніпуляція еліт .