М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Ka090907
Ka090907
17.06.2020 01:51 •  История

Как называется хранилище рукописей в багдаде

👇
Ответ:
Psix007
Psix007
17.06.2020
Называется «Дом мудрости»
4,5(85 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Микеланджело буонарроти (полное имя — микеланджело ди лодовико ди буонарроти симони, итал. michelangelo di lodovico buonarroti simoni; 1475—1564) — итальянский скульптор, живописец, архитектор, поэт, мыслитель. один из величайших мастеров эпохи ренессанса.подлинное величие микеланджело-архитектора усматривается в пропорциях, имеющих наибольшее значение для всей архитектуры высокого ренессанса. общая характеристика архитектурного творчества микеланджело дополнена многозначительным замечанием, что произвол его поздних построек направлял и оправдывал весь стиль барокко. гений микеланджело наложил отпечаток не только на искусство ренессанса, но и на всю дальнейшую мировую культуру. деятельность его связана в основном с двумя итальянскими — флоренцией и римом. по характеру своего дарования он был прежде всего скульптор. это ощущается и в живописных работах мастера, необычайно богатых пластичностью движений, сложных поз, отчётливой и мощной лепкой объёмов. во флоренции микеланджело создал бессмертный образец высокого возрождения — статую «давид» (1501—1504), ставшую на многие века эталоном изображения человеческого тела, в риме — скульптурную композицию «пьета» (1498—1499), одно из первых воплощений фигуры мёртвого человека в пластике. david. однако наиболее грандиозные свои замыслы художник смог реализовать именно в живописи, где он выступил подлинным новатором цвета и формы. по заказу папы юлия ii он выполнил роспись потолка сикстинской капеллы (1508—1512), представляющую библейскую от сотворения мира до потопа и включающую более 300 фигур. в 1534—1541 в той же сикстинской капелле для папы льва x исполнил грандиозную, полную драматизма фреску «страшный суд» . поражают своей красотой и величием архитектурные работы микеланджело — ансамбль площади капитолия и собор св. петра в риме. мир микеланджело в отличие от его современников — леонардо да винчи и рафаэлем с их миром гармонии — разнообразен и противоречив. трудности жизни оказали огромное влияние на его многосторонние восприятие жизни: трагическое осознание несовершенства бытия и вера в гармонию мироздания, одиночество человека и радость его победы в борьбе со стихиями. в 2007 году в архивах ватикана была найдена последняя работа микеланджело — зарисовка одной из деталей купола базилики святого петра. рисунок, выполненный красным мелом, представляет собой «изображение детали одной из радиальных колонн, составляющих барабан купола собора святого петра в риме» . считается, что это последняя работа знаменитого художника, выполненная незадолго до его смерти в 1564 г. это далеко не первый случай, когда работы микеланджело находят в архивах и музеях. так, в 2002 г. в запасниках национального музея дизайна в нью-йорке случайно был найден другой рисунок мастера. он находился среди полотен неизвестных авторов эпохи возрождения. на листе бумаги размером 45×25 см художник изобразил менору — подсвечник для семи свечей.
4,6(63 оценок)
Ответ:

Культура Галицько-Волинського князівства

Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. На сьогодні більшість відомостей про цю культуру маємо з писемних і археологічних джерел.

Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та монастирі.

Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Даних археологічних розкопок також не вистачає для точної реконструкції тогочасних споруд. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів.

Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть. Хоча православні традиції не заохочували розвиток скульптури через її зв'язок з ідолопоклонством, на сторінках Галицько-Волинського літопису згадуються скульптурні шедеври у Галичі, Перемишлі та інших містах, що ймовірно свідчить про католицькі впливи на майстрів західноруських земель. Моду у декоративному мистецтві, особливо у обробці зброї і військових знарядь, диктували азійські країни.

Починаючи з 13 століття на території князівства поширилася нова для Русі культура західноєвропейського лицарства. Відомо, що галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називалися «іграми». Разом з різними запозиченнями у військовій справі, розвитком міждержавної торгівлі та проведенням активної зовнішньої політики, на руських землях поширились латина, універсальна мова західноєвропейського цивілізаційного Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи, де галицько-волинські князі і знать шукали протидію агресії зі Сходу.

Объяснение:

4,4(83 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ