Отто́ Едуа́рд Леопо́льд фон Бі́смарк-Шенга́узен, з 1865 — граф, з 1871 — князь фон Бісмарк, з 1890 — герцог Лауенбурзький[5] (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen; 1 квітня 1815 — 30 липня 1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871–1890). За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.
Отто́ Едуа́рд Леопо́льд фон Бі́смарк-Шенга́узен, з 1865 — граф, з 1871 — князь фон Бісмарк, з 1890 — герцог Лауенбурзький[5] (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen; 1 квітня 1815 — 30 липня 1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871–1890). За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.
В 19 веке население увеличилось с 74 млн. в 1860 до 126 млн. в 1897. И хоть 87% жителей проживало в деревнях, городское население за это время почти удвоилось. В 1863 году в России было только 3 города с населением свыше 100 тысяч человек (Москва, С.-Петербург, Одесса), в 1897 году их было уже 14, причём в Москве и Петербурге население перевалило за миллион. Городские "верха" жили в 2-х или 3-х этажных домах. А окраины как всегда жили бедно.