Рабство у Стародавньому Римі було використанням праці людей у статусі рухомого майна та мало важливе місце в суспільстві та економіці. Окрім ручної праці, раби виконували багато побутових обов'язків та могли бути висококваліфікованими професіоналами. Рабська праця включала широкий спектр робіт від сільського й домашнього господарства чи роботи на шахтах до ведення бухгалтерії, медицини та забезпечення розваг для вільних громадян. Становище рабів дуже різнилося, залежно від виду роботи та ставлення їхніх хазяїв. Тоді як одні раби отримували лише мінімум необхідного для життя, інші могли володіти власними грошима та майном. Рабами ставали військовополонені, злочинці та боржники, а також люди, чиї батьки були рабами. Римські раби, на відміну від грецьких, могли бути відпущені на волю та мати обмежений захист з боку держави. Так, у пізніші часи, заборонялося безпідставне вбивство рабів, їхнє ув'язнення та продаж для чи гладіаторських боїв.
Объяснение:
халифат
в начале седьмого века мекканский торговец мухаммед начал проповедовать новую религию (ислам) и создал свою общину (умма). созданное мухаммедом государство (халифат) начало быстро распространяться и через сто лет стало простираться от испании через северную африку и юго-западную азию до границ индии. с началом арабских завоеваний этноним арабов превращается в самоназвание аравийских племён, которые составили средневековую арабскую народность[14]. хотя бедуины и содействовали первоначальному распространению ислама, в дальнейшем он развивался главным образом грамотными городскими людьми. миграция аравийцев к приобщению неаравийских новообращённых племен к арабскому языку. арабский язык стал основным на территориях от марокко до ирака не только для мусульман, но и христиан и иудеев, принявших арабский в качестве своего основного языка. постепенно население северной африки и ближнего востока становилось арабами в широком смысле этого слова[15].
распространение ислама обеспечивало арабам сеть полезных для них контактов. вместе с христианами, евреями, персами и др. они построили одну из величайших известных миру цивилизаций. в период с viii по xii век было создано большое количество произведений великой арабской в форме поэзии и прозы, художественные произведения, юридические кодексы и философские трактаты. в «золотой век ислама» произошёл большой прогресс науки, особенно, в области астрономии, медицины, , и .
в первые века своего существования арабский халифат был политически объединён под властью халифов. к середине x века началась её фрагментация и падение под натиском крестоносцев, монголов и турок.