Особое место в истории цивилизации занимает эпоха неолита, исполняющая роль завершающего аккорда каменного века с его образом жизни, каменными, деревянными и костными орудиями труда. Но до того момента, когда эстафету времени удалось окончательно перехватить изделиям из меди и её сплавов, неолит характеризовался размытостью хронологических границ, зависящих от особенностей развития в разных климатических зонах. К примеру: наступление неолита на Ближнем Востоке и в Северной Африке датируется VIII-VII тыс. до н.э., в средней Азии и на юге Европы – VII-IV тыс. до н.э., на лесистых территориях Евразии – VI-V тыс. до н.э., а на некоторых территориях этот период растянулся до III-II века до н.э.
У 330 році нашої ери імператор Римської імперії Константин I переніс столицю в місто Візантію, який з цієї нагоди був перейменований в «Новий Рим». Так зародилася Східна Римська імперія, яку інші народи пізніше назвали Візантією. Самі жителі імперії не використовували це ім'я і продовжували називати себе римлянами, а не візантійцями. Протягом двох століть міць Східної Римської імперії зростала, а Західна Римська імперія швидко занепадала. У V столітті. Н.е. він був зруйнований остготами під проводом Теодориха, які заснували на його місці своє королівство. Східна Римська імперія продовжувала жити і розвиватися.
Объяснение:
Понятно
