Рассматриваемый период был для стран Западной Европы и США мирным и стабильным по сравнению с первой половиной века, на которую пришлось несколько европейских войн и две мировые войны, две серии революционных событий. Доминантой развития названной группы государств во второй половине XX в. принято считать значительное продвижение по пути научно-технического прогресса, переход от индустриального к постиндустриальному обществу. Однако и в эти десятилетия страны западного мира столкнулись с целым рядом сложных проблем, кризисных ситуаций, потрясений — всем тем, что называют «вызовами времени». Это были масштабные события и процессы в разных сферах, такие, как технологическая и информационная революции, распад колониальных империй, глобальные экономические кризисы 1974—1975 гг. и 1980—1982 гг., социальные выступления в 60—70-е гг. XX в., сепаратистские движения и др. Все они требовали той или иной перестройки экономических и социальных отношений, выбора путей дальнейшего развития, компромиссов или ужесточения политических курсов. В связи с этим у власти сменялись разные политические силы, главным образом консерваторы и либералы, которые пытались укрепить свои позиции в менявшемся мире.
Объяснение:
как то так
Ганнібал (247—183 р.р. до н. е.), повне ім'я Ганнібал Барка, карфагенський полководець, вважається одним з найвеличніших полководців в історії. Батько Ганнібала Гамількар Барка командував карфагенськими військами під час Першої Пунічної війни. Його молодшими братами були Магон і Гасдрубал. Ганнібал жив у період найбільшого напруження на теренах Середземномор'я. У віці 9 років дав клятву довічно бути ворогом Риму. Ставши головнокомандувачем карфагенськими військами в Іспанії, розв'язав Другу Пунічну війну, атакувавши місто Сагунт. Одним з його найбільших досягнень став перехід з Іберійського півострова через Піренеї та Альпи в Італію. Протягом перших трьох років війни Ганнібалові вдалося здобути три великі перемоги в Італії — при Требії, Тразименському озері та Каннах у яких проявився талант Ганнібала як полководця. Ганнібал перебував на території Італії протягом 15 років, але римлянам вдалося переломити хід війни, перейшовши у наступ спочатку в Іспанії, а потім і в Африці. Викликаний владою на до Карфагену, Ганнібал зазнав поразки у битві при Замі.
Після війни, Ганнібал займався політичною діяльністю, зокрема займав посаду суфета, допоки у 196 р. до н. е. не був звинувачений в антиримській діяльності і змушений був відправитися у вигнання. У вигнанні Ганнібал служив радником при дворі Антіоха ІІІ і розробляв план війни проти Риму. У 190 р. до н. е. після поразки Антіоха ІІІ у битві при Магнезії знову був змушений тікати. Останній свій притулок Ганнібал знайшов у Віфінії, де у 183 р. до н. е. був зраджений місцевим правителем і не бажаючи здаватися римлянам, покінчив життя самогубством. Ганнібал вважається одним з найвеличніших військових стратегів в історії, а також стоїть в одному ряду з такими полководцями античності як Александр Македонський, Юлій Цезар та Пірр Епірський
Объяснение: