Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі.Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від бу-;шнків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо).Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, Історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. Це може бути історія окремих континентів (Африки ЧИ ПівденноїАмерики), певних країн (Китаю, України) чи окремих регіонів (Донбасу, Полісся) і населених пунктів (історія міст Ужгорода, Одеси, села Паланки Черкаської області тощо).Порівняйте зображення людей на малюнках. Чим відрізняються їхній одяг та б життя та чому? Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського2 походження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».легенди та пісні складали, які традиції зберігали. Якось отак
Российские политологи выделяют три категории граждан по степени их включения в политическую жизнь:1-я группа - российские граждане, не осознающие свое место в обществе и политике, в основном покорно подчиняющиеся воле воздействия на них институтов государства и средств массовой информации (СМИ).2-я группа - участники политического процесса с осознанными политическими интересами и потребностями. Их гражданская активность непосредственно связана с деятельностью государственных, партийных и общественных институтов. 3-я группа - профессионалы или близкие к ним общественно-политические деятели. Для них политика является не только основным источником существования, а и потребностью. (Депутаты, лидеры партий и общественных объединений, руководители исполнительных гос. органов и т.п.). Эта группа претендует на право выражать волю граждан в сфере принятия политических решений. Субъекты 2-й и 3-й групп участников политического процесса, безусловно, являются самостоятельными субъектами политики. Итог:Политика призвана осуществлять двуединую задачу:- управлять политическим поведением населения (классов, этнических групп, наций) во имя сохранения целостности общества;- выражать значимые интересы всех групп и слоев в государстве.
