М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Jeembo23
Jeembo23
29.06.2021 02:14 •  История

Розвиток архітекрути і містобудування (історія україни)

👇
Ответ:
nastyu24022005
nastyu24022005
29.06.2021
Друга половина XVI — перша половина XVII ст. — якісно новий етап у розвитку архітектури та містобудування на українських землях. Оскільки архітектура як вид мистецької творчості відігравала визначальну роль у розвитку мистецької культури, саме в ній найраніше і найяскравіше проявилися нові тенденції, що поступово стали визначальними для розвитку мистецької культури загалом.

Вони насамперед пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (перед початком XVII ст. майже виключно італійців), які надали мурованій архітектурі українських земель яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва, здебільшого у його північноіталійському провінційному варіанті. Від другої половини XVI ст. залишки готики виступають хіба що у вигляді рудиментів, а від початку наступного століття на українському ґрунті постають перші споруди новітнього барокового стилю. Відповідно найновіші європейські системи поширюються також в містобудуванні та оборонній архітектурі.

Діяльність будівничих італійського походження розпочав згадуваний в актах львівського міського архіву, починаючи від 1543 р., невідомий за прізвищем майстер Петро, який, за свідченням магістрату м. Бистриця в Трансільванії з 1561 р., походив з Луґано 1.

Саме він став першим з численної групи північноіталійських будівничих, які почали з’являтися на львівському ґрунті вже у другій половині століття й виступають в документах міського архіву ще з-перед кінця 50-х рр. їхній приплив до Львова значно зростає від 1560-х рр., а вершина цього процесу припадає на 1580-ті рр., коли у місті у 1585 р. прийняли міське право одразу три італійських і п’ять неіталійського походження будівничих.

Здебільшого ці майстри були земляками Петра Італійця з нинішнього італошвейцарського пограниччя, проте окремі походили з інших реґіонів, як, наприклад, Рох Шафранець з Венеції або чи не найвидатніший серед них — Павло з Рима. Нерідко до Львова італійські будівничі потрапляли через Краків, так само часто Львів служив для них важливим пунктом у дальшому просуванні на схід.
4,7(31 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lizabolovinceva
lizabolovinceva
29.06.2021

1) В 1782 г. была ликвидирована полково-сотенный строй Левобережной Украине и создан Малороссийское генерал-губернаторство, в состав которого вошли три наместничества - Киевское, Черниговское и Новгород-Северское. 2)  1783 г. Екатерина II издала указ о введении в Украине крепостничества, а в 1785 г. - «Грамоту на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства», которая уравнивала украинскую старшину в правах с российским дворянством. 3) Генерал-губернатором обеих губерний в 1776 г. был назначен князь Григорий Потемкин (1739-1791). 

4,5(13 оценок)
Ответ:
dashaananasic18
dashaananasic18
29.06.2021

Главная особенность городской жизни на Руси в 15 веке заключается в том, что население городов все еще в разы меньше, чем население села.  

Объяснение:

На самом деле, горожан было очень мало – всего 5% от общей численности населения Руси на тот момент.  

Но горожане не назывались горожанами, они назывались посадскими. В большей степени посадские представляли собой купцов и ремесленников. И если в селе был какой-то ремесленник, и если он хотел бы получить прибыль от своего мастерства, то ему стоило бы отправиться в город. Обычно так и делали.  

Купцы, понятно почему, жили в городе. В городах были слободы – места торговли. В Москве таких было несколько – Китай-город, например. Все купцы мира и/или страны съезжались на эти торговые ряды, чтобы торговать и получать прибыль. Уважающий себя купец должен был жить в городе, чтобы не пропускать такие мероприятия.  

Плюс, в городе проживала еще одна категория людей – они назывались «черные люди». Черные люди принадлежали тяглой категории граждан Руси, то есть они должны были платить налоги, нести повинности. Но черные люди были лично свободными, потому что все налоги и повинности они несли государству, а не какому-нибудь господину.  

В 15 веке, конечно, не так полномасштабно, но самоуправление было. Например, все ремесленники собирались в «черные сотни», а главным был сотник. В сотнях распределялись повинности, налоги, а также контроль за благоустройством и общественным порядком в посаде.  

4,4(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ