Чого навчав Ісус?
Багато віруючих людей вважає, що релігія не повинна стояти осторонь політичних справ і що вона може відігравати важливу роль у розв’язанні проблем людства. Проте інші віруючі переконані, що релігія і політика не мають змішуватися. А як ви вважаєте, чи повинна релігія і політика тісно співпрацювати?
ІСУСА ХРИСТА названо «найвпливовішою постаттю в релігійній історії людства». Що відповів би Ісус, якби його можна було запитати: «Чи релігія має втручатися в політику?» Коли Ісус був на землі, він словами і вчинками виявив свій погляд на це питання. Наприклад, у відомій Нагірній проповіді він дав своїм послідовникам вказівки, як вони повинні ставитися до справ суспільства. Розгляньмо деякі думки з цієї проповіді.
Християни і суспільство
Ісус пояснив, як його послідовники мають ставитись до світу: «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить свої властивості, то як зробити її знову солоною? Вона вже ні до чого не придатна, тому її викидають геть і топчуть. Ви — світло для світу. (...) Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли вашого небесного Батька» (Матвія 5:13—16). Чому Ісус прирівняв своїх послідовників до солі та світла?
Ісус мав на увазі, що вони повинні бути наче сіль не тільки для якоїсь маленької групи людей, а для цілого світу. Також вони є наче світло не для обмеженого кола людей, але для всіх, хто охоче приймає це світло. За до таких образних висловів Ісус пояснив, що не хоче, аби його послідовники відокремлювалися від суспільства.
Щоб сіль запобігала псуванню їжі, її треба додати до тої їжі. Світильник не може освітити кімнату, якщо його туди не поставити. Тож не дивно, чому Ісус ніколи не наказував своїм учням відокремлюватись від суспільства і створювати ізольовані поселення віруючих. Ісус також не заохочував їх жити відлюдниками за мурами релігійних орденів. Навпаки, християни мають справляти вплив на життя інших, подібно як сіль впливає на їжу, а світло розсіює темряву.
ответ:1) С 1709 года Андрей Нартов работал токарем в Московской школе математических и навигацких наук, основанной в 1701 году по велению Петра I. В 1712 как высококвалифицированного токаря Петр I вызвал Андрея Нартова в Петербург, где определил его в собственную дворцовую "токарню".
2)В это время Нартов разработал и построил ряд механизированных станков для получения копированием барельефов и произведений прикладного искусства. Около 1718 г. послан царём в Пруссию, Голландию, Францию и Англию для усовершенствования в токарном искусстве и «приобретения знаний в механике и математике».
3)По возвращении Нартова из-за границы Пётр Великий поручил ему заведовать своей токарней, которую Нартов расширил и пополнил новыми машинами, вывезенными и выписанными им из-за границы. Отношения его к Петру были очень близкими: токарня была рядом с царскими покоями и часто служила Петру Великому кабинетом. В 1724 г. представил Петру проект учреждения академии художеств. После смерти Петра I Нартов был отстранен от двора. В 1726 году он был именным указом направлен в Москву на московский монетный двор. Московский монетный двор находился в то время в чрезвычайно запущенном состоянии. Отсутствовало элементарное оборудование. Нартову удалось наладить технику монетного дела. В 1733 он создал механизм для подъёма Царь-колокола.
4)После смерти Петра Нартову поручено было сделать «триумфальный столп» в честь императора, с изображением всех его «баталий»; но эта работа не была им окончена. Когда в академии наук были сданы все токарные принадлежности и предметы Петра, а также и «триумфальный столп», то по настоянию начальника академии, барона Корфа, считавшего Нартова единственным человеком окончить «столп», в 1735 году Нартов был вызван из Москвы в Петербург в академию «к токарным станкам», для заведования учениками токарного и механического дела и слесарями. Нартов разработал конструкцию первого в мире токарно-винторезного станка с механизированным суппортом и набором сменных зубчатых колёс (1738). К сожалению, впоследствии это изобретение было забыто и токарно-винторезный станок с механическим суппортом и гитарой сменных зубчатых колес заново изобрел около 1800 г. Генри Модсли.
Объяснение: Можно написать покороче 1,2,4 абзацы
