В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в Сталінградській битві, сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника.
Цивілізація Стародавнього Єгипту, що виникла близько 4000 років до н. е., була однією з найдавніших у світі. Сприятливі природні умови сприяли дуже ранньому розвитку культури і мистецтва в Стародавньому Єгипті. У цю епоху стародавні єгиптяни уміли робити з дорогоцінних металів ювелірні прикраси витонченої роботи, з'явилася писемність, поступово стали накопичуватися наукові знання.
Давньоєгипетська мова відома вченим за величезною кількістю збережених написів ієрогліфічної писемності, виконаних на камені і папірусах. Єгипетська мова є однією з найдавніших мов світу, що мали писемність — найраніші зі стародавніх текстів, що дійшли до нас, Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система писемності, яка могла передавати багато відтінків думок, складні рухи людської душі. Архітектура Стародавнього Єгипту відома за спорудами гробниць — піраміди Гізи, храмових і палацових комплексів — Луксорський храм, палаци Амарни. У Стародавньому Єгипті не було однієї загальної релігії, а була різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. У галузі науки, медицини та математики.
Объяснение:
— появление новых орудий труда из камня, полированных, тщательно отделанных, многофункциональных — переход к регулируемому возделыванию злаков и выращиванию животных;
— второе (после разделения земледелия и скотоводства) разделение труда — выделение ремесла (гончарное производство, прядение, ткачество) ;
— появление пахотного земледелия; изобретение и освоение сохи и плуга;
— создание постоянных поселений, деревень, городищ — предшественников городов; выделение строительства как особой сферы хозяйственной деятельности;
— превращение управления в особую сферу труда, появление зачатков администрации, власти вождя;
— переход к соседской общине, расслоение внутри общины;
— появление индивидуального (семейного) хозяйства и зачатков частной собственности, например индивидуальной собственности на землю;
— формирование крупных межобщинных объединений — племен, особенно в районах орошаемого земледелия; расширение военных столкновений между ними;
— усложнение и дифференциация религиозных верований, возникновение племенных богов, формирование политеизма (многобожия) .