ответ: А) В Средней Греции находилась область Аттика. Ее главным городом были Афины. Почти вся остальная Аттика была покрыта горами, в горных районах жители разводили овец, свиней и коз. В прибрежных поселках жили рыбаки, промышлявшие ловом морской рыбы. Почвы для зерновых в Аттике, как и в большей части остальной Греции, были неважные, зато виноград и оливки здесь росли прекрасно.
Сбор олив
В Аттике на склонах холмов выращивали виноград. Из его сока делали вино. Греки не пили вино чистым, а разбавляли его водой. Пьянство резко осуждали.
Б) В VII веке до н. э. власть в Афинах принадлежала знати. Простой народ, по-гречески демос, в управлении не участвовал. На холме, посвященном богу Аресу, заседал ареопаг – совет знати. Из числа знатных и богатых афинян избирали архонтов – правителей и судей. В Афинском полисе действовали суровые законы, написанные архонтом Драконтом. Даже за мелкое воровство приговаривали к смертной казни.
Лучшими землями в Аттике владели знатные люди. Крестьяне Аттики часто голодали, у многих не хватало даже семян для нового посева. Приходилось брать в долг у богатых соседей. На крестьянской земле появлялись долговые камни. На них было вырезано имя знатного человека, давшего в долг зерно или серебро, имя должника и срок возвращения долга. Если крестьянин не отдаст долга, у него отберут землю. Но семью надо кормить, и приходится вновь залезать в долги. Многим крестьянам грозила участь стать рабами. Знатный рабовладелец мог послать раба-должника на любые работы и даже продать его на чужбину. Афинский демос стал вооружаться на борьбу со знатью, требуя отмены долгового рабства и передела земли Борьба демоса против долгового рабства
В) Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ.
Аристократы совсем не хотели делиться своей властью с народом. И демос тоже был недоволен, так как хотел отобрать все богатства и землю у знатных. В результате реформами Солона остались недовольными почти все граждане Афин. Солон на много лет уехал из города странствовать.
Солон провёл много важных реформ:
отменил законы Драконта,
отменил все долги,
отменил долговое рабство: греки больше не могли стать рабами, рабами могли быть только чужеземцы,
давал гражданство приезжим ремесленникам и торговцам,
ввёл деление граждан на категории не по знатности рода, а по богатству: то есть теперь не обязательно было быть знатным, чтобы попасть в высшую категорию граждан и участвовать в управлении полисом,
ввёл народный суд,
ввёл выборы архонта на народном собрании – теперь главного чиновника избирал народ..
Объяснение:
Надеюсь !
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва
1)В германии города торговали между собой.
2)Отдельный бюджет, собственная валюта .
3)В тринадцатом веке династия Габсбургов была тихим и скромным графским родом с территории нынешней Швейцарии. Так продолжалось до тех пор, пока по счастливому стечению обстоятельств молодой Рудольф Габсбург (Рудольф I) не был избран императором Священной Римской империи. основной причиной такого выбора историки считают то, что молодым и неопытным парнем более опытные и влиятельные люди планировали управлять
4.1.Во главе стоял мэр,
2. Законодательный органом — совет коммуны.
3. Исполнительный — правление коммуны
5.ГВЕЛЬФЫ и ГИБЕЛЛИНЫ - наименование двух враждующих по религиозно-политическим мотивам партий в Италии в 12-15 вв. : первые поддерживали папство (см.) , вторые - германских императоров
6.Фактическое воцарение Козимо Медичи, передавшего впоследствии свой пост и свое влияние по наследству сыну, ознаменовало новый этап в развитии итальянских городов-государств – установление тирании