Как историческая личность, Абай Кунанбаев является одним из национальных героев Казахстана, который сыграл значительную роль в культуре и искусстве своей страны. Он был не только талантливым поэтом, но и философом, а также общественным деятелем.
1. Как поэт, Абай Кунанбаев стал одним из крупнейших представителей казахской классической поэзии. Его поэтические произведения отличаются глубиной мысли, утонченностью формы и высоким профессионализмом в использовании казахского языка и культурных символов. Например, в стихотворении "Менің қарсыласым ағаш менен" (Мой враг - дерево) Абай описывает борьбу человека с природой, которая отражает философию и мировоззрение казахской народной культуры.
2. Как философ, Абай Кунанбаев был революционером в области казахской мысли и философии. Он высказывал мнение о необходимости образования и самосовершенствования для духовного и материального развития казахского народа. Одно из его наиболее известных произведений - "Сұлтаным! менің қайырымым" (Мой Государь! Мой поддержатель), в котором он подчеркивает необходимость борьбы за свободу и независимость казахского народа.
3. Как общественный деятель, Абай Кунанбаев был активистом движения за социальное и культурное развитие казахского народа. Он протестировал против национального угнетения и побуждал народ к борьбе за свои права. В его произведении "Қайғыда" (На перекрестке) он высказывает свое мнение о том, что развитие народа зависит от образования, роли женщин и бессмысленности насилия.
Таким образом, Абай Кунанбаев является характерной личностью в казахской культуре и оставил глубокий след в истории своей страны.
Особливості українського живопису початку ХХ століття порівняно з країнами Європи полягали в переважному використанні мотивів національної тематики та елементів народного мистецтва. Українські художники намагалися вести власну культурну спадщину, поєднуючи традиції минулого з сучасними художніми течіями.
Особливо важливим для українського мистецтва стала течія національного відродження. Художники керувалися ідеєю відновлення української культури, використовуючи народні звичаї, костюми, вбрання та архітектуру як основу для своїх творів. Відмінністю українського живопису також є повсякденність зображених сюжетів та використання простих кольорів і форм, що відрізняється від багатошарової та деталізованої традиції європейського живопису.
У цілому, український живопис початку ХХ століття мав свої унікальні риси, які не тільки відзначалися в контексті європейського живопису, а й були значущим фактором в формуванні національної ідентичності.
Середньовічні університети стали поширюватися близько 1150 року, під час відродження дванадцятого століття. В середні віки університети були не тільки місцем отримання знань, а й місцем різноманітних досліджень і експериментів або місцем збору математиків або астрономів. Перші університети з'явилися в Саламанці і Болоньї.
У 13 столітті влади Франції, Італії та Англії підписали указ про єдиною програмою в університетах.
Навчання в університеті починалося в 14-15 років. Уроки починалися о 5-6 годині ранку.