Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.
В XVI в. на Волыни, в Галичине и в Среднем Приднепровье шел дальнейшее развитие сельского хозяйства. Внедрялись новый колесный плуг, coxa с лемехом и сошника, разорялись и обрабатывались новые большие участки земли, бывшие «шалости». Неутомимым трудом крестьян повышалась урожайность земли, ее производительность. Сеять продолжают ячмень, рожь, пшеницу. Значительное распространение получили огородничество, садоводство, пчеловодство. Развивалось также скотоводство, рыболовство, в степях - промысел зверя, рыбы, птицы, а в лесных местностях - охота. В имении землевладельца строили мельницы - водяные и ветряные, в которых окружающие крестьяне мололи зерно.
На украинских землях господствующее положение принадлежало литовским, польским и украинским магнатам - владельцам огромных земельных владений. После них по уровню доходов шли государственные чиновники и военно-служилые люди - мелкие и средние землевладельцы - шляхтичи. Обширные владения имели поляки Потоцкие, Жолкевский, Конецпольского, литовцы Радзивиллы, Сапигы. происхождению магнаты - Острожские, Заславские, Вишневецкие, Чарторыйские, Тышкевич, Збаражский, Ходкевичи. Князья Острожские владели земельными угодьями, которые охватывали 700 кв. километров с более 2760 населенных пунктов на Подолье, Волыни и Киевщине, а также с городами Острог, Броды, Городечна, Чуднов и другие. Князья Вишневецкие, царившие преимущественно на левобережье Днепра, владели 56 городами, 40 тыс. дворов, 288 тыс. человек населения. Они имели ежегодный доход в 1 млн. 200 тыс. золотых. Надворная военная охрана Вишневецких насчитывала 6 тыс. человек.
Найчисельнишимстаном (группой) украинского населения были крестьяне. Большинство из них зависело от землевладельца или земельный или лично. Когда свободные крестьяне-смерды, теряя землю, теряли и волю. Появились совсем обезземелени люди - халупники, у которых осталась только хата, огородники, которые возле дома имели лишь город, и соседки, которые не имели их вовсе. Они за бесценок работали в поместье землевладельца.
Жили крестьяне в деревянных и глинобитных домах, покрытых соломой и камышом, на одну комнату, с большой печью посредине. Длинный стол, скамейки, на которых сидели и спали, пол около печи, шкаф и полка - вот и вся мебель народного жилья. Посуда из глины и дерева, непритязательная еда - каша, суп из овощей и круп, галушки, кулеш, суп, затирка, тетеря сопровождали будни украинского. На праздники готовили изысканную и кушанье, создавая при удивительные рецепты украинской кухни, которые дошли до наших дней.
Очень интересно и своеобразно пишут об обычаях и быте украинского восточные путешественники. их удивляло, что крестьяне встречают гостей хлебом-солью, символом богатства, гостеприимства и дружбы. А к столу подают своеобразные напитки - пиво, мед, водку. Путешественники утверждают, что «в домах этой страны они видели животных и птицу вместе и очень удивлялись богатству всевозможных благ. Но при этом говорят, что жители Украины «живут, довольствуясь малым, едят, что случится, одеваются во что придется.
налог, т.к это сбор средств, а всё остальное группы, образованные людьми. В двух словах: парламент, регент, сословие - это общественные группы, а налог - государственный сбор денег