Дорошенко можно считать уникальным руководителем, пламенно и последовательно отстаивающим идею независимости государства Украины. Неоднократно он принимал неправильные тактические решения. Однако во время братоубийственной войны, в условиях наличия многих враждебных друг другу гетманов, при разделе Украины Польшей и Россией даже наигениальнейшему дипломату и политику было бы крайне трудно правильно принимать решения.
Роковой ошибкой Дорошенко как деятеля государства было призвание третьей силы – турецкой армии. Дорошенко следовало бы сдерживать натиск Москвы и Польши и держаться нейтральной позиции. Благородные и идеализированные намерения Дорошенко были скомпрометированы неприглядной реальностью, когда Османская империя захотела оторвать добрый кусок земель Украины.
Объяснение:
1.«Перси» («Persai»), єдина історична драма, що дійшла до нас з усієї грецької літератури, описує поразку персів при Саламіні в 480 до н. е. У трагедії поет звернувся до реальних подій греко-перської війни, учасником якої був він і його співвітчизники. Цей твір мав надзвичайне значення саме для афінських глядачів, адже на відміну від деяких грецьких полісів, Афіни змогли відбити напад загарбників. Есхіл бачив запоруку перемоги своїх співвітчизників над сильним ворогом у тому, що афіняни захищали не лише свою вітчизну, особисту свободу, але й свою демократію, рівність громадянських прав, яких не було в інших греків і перських воїнів, залежних від деспотичної влади свого правителя.
3.В стародавніх Афінах вперше був ужитий принцип поділу влади. Але це не єдине винахід афінян. Саме в Афінах вперше почали виплачувати гроші за державну службу. Це призвело до того, що посади суддів, членів уряду (архонтів), стратегів могли займати навіть бідні люди. Завдяки демократичному устрою держави, в Афінах існувало громадянське суспільство. Тут вперше всі громадяни мали рівні права, незалежно від стану або багатства. Завдяки демократії, Афіни досягли в IV столітті до н. е.., небувалої могутності. Це обумовлено тим, що влада прагнула принести благо всій державі, тому що влада в Афінах була в руках народу. Природно, афінська демократія мала недоліки. Наприклад, повні громадянські права мали лише корінні Афіняни. Жінки не мали прав брати участь у народних зборах і мали менші права (і обов'язки). Крім того, народні збори міг легко захопити своєю ідеєю якої-небудь талановитий оратор, у своїх цілях.
1319-1322 Юрий Даниилович
1322-1326 Дмитрий Михайлович Грозные Очи
1326-1327 Александр Михайлович Тверской
1328-1341 Иван I Даниилович Калита
1341-1353 Симеон Иванович Гордый
1353-1359 Иван II Иванович Милостивый
1359-1363 Дмитрий Константинович Суздальский
1363-1389 Дмитрий Иванович Донской
1389-1425 Василий I Дмитриевич
1425-1433 Василий II Васильевич
1433-1434 Юрий Дмитриевич Звенигородский
1434-1462 Василий II Васильевич Темный
1462-1505 Иван III Васильевич