ИЗВИНИ НЕ ЗНАЮ!!!
Охарактеризуйте реакцию российского общества на смерть Павла I.
Варианты ответов
Гвардейские полки праздновали смерть императора и сразу же присягнули новому императору
Гвардейские полки присягнули новому императору, только убедившись, что Павел I действительно умер
Высшие круги общества поддерживали политику Павла I и были очень расстроены после его смерти
Смерть Павла I вызвала ликование среди высших кругов общества и в Москве, и в Петербурге
Во Верно ли что, во время правления Павла I на государственном гербе Российской империи и императорской короне присутствовал мальтийский крест.
Варианты ответов
Да
Нет
Во Определите истинность или ложность суждений.
Варианты ответов
Заговор против Павла I возглавил его сын Александр
Петербургский генерал-губернатор Пётр Алексеевич Пален возглавил орден Святого Иоанна Иерусалимского, который учредил Павел I
В декабре 1800 года Россия, Пруссия, Швеция и Дания, подписав союзный договор, фактически объявили Англии войну
Павел I умер своей смертью от аппоклепсического удара
В 1801 году Павел Первый отправил в Среднюю Азию войско во главе с генералом Василием Орловым
Во Эскадру именно этого адмирала Павел I отправил для освобождения Мальты от французов в 1798 году.
Варианты ответов
Апраксин
Ушаков
Суворов
Миних
Фермор
Во Считается, что изображённые на гравюре события произошли именно в этом году.
Варианты ответов
1802
1799
1800
1801
1803
Во Охарактеризуйте значение Мальты для России.
Варианты ответов
Павел I взял Мальтийский орден под своё покровительство только из чувства личной симпатии к католикам
Павел I планировал создать на Мальте военно-морскую базу для обеспечения интересов Российской империи в Средиземном море и на юге Европы
Обладание Мальтой имело для России стратегическое значение
Обладание Мальтой не имело важного значения для России
Во Восстановите хронологию событий.
Варианты ответов
Избрание Павла I Великим магистром Мальтийского ордена
Переход Суворова через Альпы
Захват Мальты англичанами
Убийство Павла I
Во Напишите, в какую английскую колонию Наполеон и Павел I планировали совершить совместный поход.
Во Этот полководец возглавил походы русской армии в Италию и Швейцарию в 1799 году.
Варианты ответов
Ушаков
Суворов
Фермор
Апраксин
Миних
Во Назовите итоги внешней политики Павла I.
Варианты ответов
В России была запрещена деятельность любых религиозных орденов, в том числе и Мальтийского
По инициативе России в Европе образовалась коалиция для борьбы с Пруссией
В России была организована деятельность Мальтийского ордена
При непосредственном участии России в Европе сложилась новая коалиция во главе с Францией, направленная на борьбу с Англией
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.
